|
Н. В. Гунько1, В. М. Пострелко2, Н. В. Короткова1, Д. О. Білий2, О. С. Дубова1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
2Приватний заклад вищої освіти «Міжнародна академія екології та медицини», Харківське шосе,
121, м. Київ, 03187, Україна
ВПЛИВ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ НА ЗДОРОВ’Я ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Передумова. Зловживання алкоголем є однією з проблем громадського здоров’я світу і України, але при
значній увазі до стану здоров’я ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА) досліджень щодо
смертності та інвалідності їх від токсичної дії алкоголю не виявлено.
Мета: ретроспективний аналіз даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ), за 1987–2017 рр. щодо смертності та інвалідності від токсичної дії алкоголю
(МКХ-10 коди Т51,0–Т51,9; МКХ-9 коди 980,0–980,9) серед УЛНА, які перебували під спостереженням у закладах МОЗ України.
Об’єкт і методи дослідження. Об’єкт: летальні випадки від токсичної дії алкоголю серед УЛНА та рівень
інвалідизації померлих. Методи: загальнонаукові, демографічні, математико-статистичні, графічні.
Результати. У структурі зовнішніх причин смертей УЛНА за період 1987–2017 рр. 18,2 % (1 411 випадків) становлять летальні випадки від токсичної дії алкоголю. Смертність УЛНА від токсичної дії алкоголю мала такі риси: 98,7 % померлих – чоловіки; головна причина смерті – токсична дія етилового спирту (70,1 %); найвищі
рівні – у 2001–2005 рр.; діапазон тривалості життя чоловіків 26–75 років, а жінок – 36–68 років; пік смертності
у віці 45–49 років (26,1 %); 93,0 % чоловіків та 72,2 % жінок померли у працездатному віці; передчасно (до 65
років) померло 98,6 % чоловіків та 77,8 % жінок; середня тривалість життя по когорті – (47,79 ± 2,49) років;
втрачено 31,47 тис. людино-років потенційного життя (в середньому 22,3 року на одну людину). Період здорового життя (від дати першої участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до встановлення факту втрати здоров’я і призначення пенсії по інвалідності) становив від 1 до 27 років. Пік погіршення здоров’я припадає на 5–7 років після початку робіт у УЛНА 1986 року залучення (46,7 %), 5–6 років – 1987 року
участі (39,0 %), 3–4, 6 та 10 років (понад 10 % кожен, а загалом 46,6 %) – 1988 та подальші роки участі. На час
смерті УЛНА статус інвалідності мали 285 осіб або 20,2 % (ІІІ група – 183 особи (64,2 %), ІІ – 89 осіб (31,2 %),
І – 13 осіб (4,6 %). Пенсії по інвалідності у зв’язку із втратою здоров’я, що настала через каліцтво чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, було призначено 206 особам (72,3 % від всіх пенсій по інвалідності). Переважну більшість склали особи, які залучалися до робіт у 1986 (46,7 %) та 1987 (39,0 %) роках.
Висновки. У роботі фокусується увага на соціально-демографічних аспектах смертності від токсичної дії алкоголю серед УЛНА та її структурі. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у проведенні епідеміологічних
досліджень порушень здоров’я УЛНА, які є наслідком зловживання алкоголем.
Ключові слова: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; токсична дія алкоголю; інвалідність; смертність.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2025. Вип. 30. C. 174-185. doi: 10.33145/2304-8336-2025-30-174-185
 повний текст
|
