|
ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ СТАТЕЙ
Редакційна колегія Збірника в обов’язковому порядку здійснює внутрішнє рецензування статей кваліфікованими експертами за тематикою статті зі складу редакційної колегії, визнаних фахівців ННЦРМ або інших організацій, що володіють глибокими професійними знаннями та досвідом роботи за конкретними науковими напрямками, як правило, доктори наук. Всі рукописи, що надходять до редакційної колегії, направляються за профілем дослідження одному, а при необхідності – двом рецензентам. Призначають рецензентів редактори відповідних розділів Збірника. В окремих випадках питання вибору рецензентів може вирішуватися на засіданні редакційної колегії.
Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень і забезпечення узгодження та дотримання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів, установи, в якій виконувалося дослідження.
Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об'єктивну оцінку отриманої наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу і передбачає всебічний аналіз переваг і недоліків матеріалів статті.
Для всіх статей, що подаються на рецензування, визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення, доступного в мережі Інтернет.
Відповідно до редакційної політики журналу процедура рецензування є анонімною, як для рецензента, так і для авторів (double-blind або двостороннє "сліпе" рецензування. Взаємодія між автором і рецензентами відбувається через відповідального секретаря Збірника.
Після отримання статті на розгляд (протягом 7 діб) рецензент оцінює можливість рецензування матеріалів, виходячи з відповідності власної кваліфікації напрямку досліджень автора та відсутності будь-якого конфлікту інтересів. У разі наявності будь-яких конкуруючих інтересів рецензент повинен відмовитися від рецензування та повідомити про це редакційну колегію. Остання повинна вирішити питання про призначення іншого рецензента.
Рецензенти оцінюють відповідність змісту статті профілю Збірника, актуальність обраної теми, науковий і методичний рівень, її науково-теоретичну і практичну значущість. Крім того, рецензенти визначають відповідність статті принципам етики в наукових публікаціях і дають рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.
Рецензенти повідомляються про те, що спрямовані їм рукописи є інтелектуальною власністю авторів і відносяться до відомостей, що не підлягають розголошенню. Рецензентам забороняється копіювання наданої на рецензування статті або використання відомостей про зміст статті до її опублікування.
Рецензування відбувається з урахуванням принципів конфіденційності, відповідно до яких інформація про статтю (терміни отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів і остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому, окрім авторів та рецензентів. Порушення цієї вимоги можливе лише в разі наявності ознак або заяв про недостовірність чи фальсифікацію матеріалів, викладених в статті.
Рецензент, як правило, протягом 21 діб робить висновок про можливість друкування статті. Терміни рецензування можуть у кожному окремому випадку змінюватися з урахуванням створення умов для максимально об'єктивної оцінки якості наданих матеріалів.
Після остаточного аналізу статті, рецензент заповнює стандартизовану форму (додаток 1), що містить підсумкові рекомендації.
При рекомендації скорочення чи доопрацювання рукопису статті конкретно вказати в рецензії, за рахунок чого має бути скороченим рукопис, що в ньому має бути виправлено. Зауваження і побажання рецензента мають бути принциповими, обґрунтованими, чітко сформульованими і спрямованими на вдосконалення рукопису.
Автору рецензованої статті надається можливість ознайомитися з текстом рецензії. Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає повідомлення, що містить відповіді на всі зауваження і пояснює всі зміни, зроблені в статті.
Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення і підготовки мотивованого висновку про можливість опублікування. У разі отримання позитивного рішення про можливість опублікування стаття надходить до редакційного портфелю.
У разі незгоди з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь до редакції журналу. В такому випадку стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю для додаткового або нового рецензування іншому рецензенту з обов'язковим дотриманням ним принципів double-blind рецензування.
Остаточне рішення про можливість і доцільність публікації приймається Головним редактором (або, за його дорученням – членом редакційної колегії), а за необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статей у разі неспроможності або небажання автора врахувати побажання і зауваження рецензентів.
Після прийняття рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар повідомляє про це автору.
|
