|
В.В. Василенко, М. С. Курята, В. В. Морозов, Л. О. Литвинець, М. С. Крамаренко,
Л. П. Міщенко, Н. І. Іскра, А. Б. Білоник, З. С. Мань, С. І. Боровков
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
СТАН ТА РЕЗУЛЬТАТИ РАДІАЦІЙНО-ГІГІЄНІЧНОГО МОНІТОРИНГУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ НА ПОТОЧНОМУ ЕТАПІ АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: аналіз результатів радіаційно-гігієнічного моніторингу населених пунктів (НП) радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України на поточному етапі аварії на ЧАЕС та динаміки основних чинників формування дози опромінення населення на основі власних експериментальних досліджень в реперних НП у 2012–2024 роках.
Матеріали і методи. Для дослідження було обрано 23 НП РЗТ України – 8 НП Іванківської та Поліської об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Київської області, 4 НП Старосільської ОТГ Сарненського району Рівненської
області та 11 НП Народицької селищної територіальної громади (СТГ) Житомирської області, в яких у післяаварійні роки реєструвалися найвищі рівні опромінення населення та раз на 3 роки був проведений комплексний радіаційно-гігієнічний моніторинг, який включав: виїзний ЛВЛ-моніторинг для визначення дози
внутрішнього опромінення; збір проб основних продуктів харчування та їх аналіз на вміст радіонуклідів 137Cs та
90Sr; вимірювання потужності експозиційної дози зовнішнього опромінення для дослідження компоненти
зовнішнього опромінення; опитування мешканців щодо обсягів споживання продуктів харчування як місцевих
із власного домогосподарства, так і придбаних у торговій мережі. В роботі використано дозиметричні,
радіохімічні, математичні методи дослідження.
Результати. Зареєстровано загальне подальше зниження рівнів внутрішнього опромінення в усіх обстежених
НП Київської, Житомирської, Рівненської областей на тлі нестабільної сезонної динаміки впродовж року. Річні
ефективні дози опромінення населення у реперних НП на поточному етапі аварії на ЧАЕС формуються за рахунок доз внутрішнього опромінення, які не перевищують 0,50 мЗв · рік-1 у 2022 р. у Київській, 0,67 мЗв · рік-1 у
2023 р. у Рівненській, 1,04 мЗв · рік-1 у 2024 р. у Житомирській областях при критерію РЗТ 1 мЗв · рік-1. Основним чинником, що формує дозу внутрішнього опромінення, є інкорпорований 137Cs, що надходить в організм з
такими основними продуктами харчування, як молоко, та лісові продукти, насамперед, гриби, які в Поліському
регіоні традиційно складають суттєву частину харчового раціону.
Висновки. Існуюча радіаційно-екологічна ситуація в місцевостях, які піддалися радіоактивному забрудненню
внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребує продовження моніторингу за рівнями радіоактивного забруднення продуктів харчування, особливо зібраних в лісах, і доз опромінення населення.
Ключові слова: радіоактивно забруднені території, комплексний радіаційно-гігієнічний моніторинг, доза
внутрішнього опромінення, лічильник випромінювання людини (ЛВЛ), продукти харчування; 137Сs; 90Sr.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2025. Вип. 30. C. 143-159. doi: 10.33145/2304-8336-2025-30-143-159
повний текст
|