ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Н. В. Гунько¹, П. А. Федірко¹, С. А. Терещенко², Н. В. Короткова¹, Г. І. Кортушін²,
І. Г. Губіна², О. С. Дубова¹

¹ Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
² Державна установа «Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру»
Міністерства охорони здоров’я України, просп. Берестейський, 119/121, м. Київ, 03115, Україна

РЕТРОСПЕКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИПАДКІВ СМЕРТЕЙ СЕРЕД УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС ВІД ТРАВМ, ОТРУЄНЬ ТА ДЕЯКИХ ІНШИХ НАСЛІДКІВ ДІЇ ЗОВНІШНІХ ПРИЧИН (2000–2020 РОКИ)

Мета: на підставі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ), за 2000–2020 роки оцінити динаміку змін кількості смертних випадків від травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин та їх структуру у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА).
Матеріали і методи дослідження. У дослідженні були задіяні інформаційні ресурси МОЗ України за 2000–2020 роки щодо випадків смертей серед УЛНА – бази даних ДРУ, як основи спостереження за станом їхнього здоров’я. Відібрано знеособлену інформацію за 2000–2020 роки щодо 5 124 смертей від травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин (код МКХ S00–T98) в УЛНА, які перебували під спостереженням у закладах МОЗ України. Використано загальнонаукові, демографічні, математико-статистичні, графічні, програмнотехнологічні методи дослідження і документарний аналіз.
Результати. Ретроспективно вивчено 5 124 летальні випадки внаслідок травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин у УЛНА, які зафіксовані у ДРУ за 2000–2020 роки. Виявлено значні варіації змін показників як між територіями, так і за роками спостереження. Показано, що вік УЛНА на час смерті був від 32 до 92 років. Найбільші втрати за період спостереження у віці 49 та 51 роки. В динаміці спостереження середній вік смерті від зовнішніх причин поступово збільшується з 45,2 (2000 рік) до 64,3 року (2020 рік), що пов’язано зі старінням контингенту. Але середній вік смерті по когорті дослідження за 2000–2020 роки становив 54 роки, що є свідченням значної кількості передчасних смертей. Аналіз структури смертності УЛНА від травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин в 2000–2020 роки показав превалювання смертей від асфіксії (код МКХ Т71) – 952 випадки або 18,6 %, токсичної дії алкоголю (код МКХ Т-51), відповідно, 941 та 18,5 %, травм голови (коди МКХ S00–S09), відповідно, 917 та 17,9 %.
Висновки. Дослідження підтвердило, що тенденція до зменшення кількості смертей від травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин, яка притаманна популяції населення України, спостерігається і серед УЛНА. Проте проблематика запобігання смертям УЛНА України від травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин залишається актуальною, особливо це стосується смертей від асфіксії й токсичної дії алкоголю.
Ключові слова: смерть від травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин; структура за окремими причинами смерті; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 92-114. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-92-114

повний текст