|
В. А. Прилипко, М. М. Морозова, Ю. Ю. Озерова, Н. І. Іскра
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА НАПРУЖЕНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗОНИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ АЕС ЗА ВОЄННОГО СТАНУ
Мета: вивчити рівень соціально-психологічної напруженості працездатного населення зони спостереження
(ЗС) АЕС і чинники, що її формують в умовах воєнного стану та можливих терористичних актів.
Методи: соціологічні (опитування населення), соціально-психологічні (психодіагностичне тестування), аналітичні, математичні (порівняння узагальнених характеристик ознак: відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за критерієм Ст’юдента (t); взаємодія факторів між собою за допомогою парної кореляції (r)).
Результати. Встановлено, що рівень соціально-психологічної напруженості населення ЗС АЕС за період воєнного стану зріс порівняно з довоєнним часом за середніми показниками психодіагностичних тестів: GHQ 28,
Спілбергера (реактивна тривожність), життєстійкості, самооцінок стану здоров’я. Змінилася структура шкал GHQ
28 порівняно з доаварійним періодом: на першому місці шкала тривоги, на другому – соціальної дисфункції, на
третьому – шкала соматизації, на четвертому – депресії. Серед вперше виявлених хвороб переважають: психічні
розлади, хвороби нервової системи, хвороби системи кровообігу, хвороби системи травлення. За самооцінками
стану здоров’я респондентами максимально впливають на нього: складові війни, радіаційна ситуація, матеріальний добробут, невизначеність у завтрашньому дні. Показники, що характеризують рівень соціально-психологічної напруженості корелюють з чинниками, що впливають на стан здоров’я. Населення ЗС АЕС має високий рівень життєстійкості за показниками: життєстійкість, психологічна стійкість, підтримка фізичного здоров’я. У міського населення ЗС всі три показники вищі порівняно з сільським населенням. У всіх групах опитаних психологічна стійкість є вищою за показник підтримки фізичного стану.
Висновок. Соціально-психологічна напруженість населення ЗС АЕС визначається тривогою, соціальною дисфункцією, соматичними симптомами. Середні показники у різних груп населення достовірно відрізняються залежно від місця проживання респондентів в ЗС, статі, сімейного стану, освіти. Максимально впливають на стан
здоров’я складові війни, радіаційна ситуація, зміна добробуту, невизначеність у завтрашньому дні. Встановлено кореляційну залежність між показниками соціально-психологічної напруженості та середніми оцінками
соціальних чинників, зокрема обумовленими військовими діями.
Ключові слова: соціально-психологічна напруженість; зона спостереження АЕС; чинники впливу на здоров’я; воєнний стан.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 163-181. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-163-181
 повний текст
|
