ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

СМЕРТНІСТЬ ВІД ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС ЗАЛЕЖНО ВІД ДОЗ РАДІАЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ ТА ВІКУ.  1988–2010 РОКИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

В. О. Бузунов¹, К. Є. Прикащикова¹, Т. Є. Домашевська¹, Г. В. Костюк¹, І. Г. Губіна²,
С. О. Терещенко^2
1Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академіїмедичних наук України”, вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Державна установа “Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру”Міністерства охорони здоров’я України, вул. Крамського, 21-а, м. Київ, 03115, Україна

Мета дослідження. Дескриптивний епідеміологічний аналіз рівня смертності від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій України з урахуванням рівня сумарних накопичених ефективних доз радіаційного опромінення та віку на момент аварії на ЧАЕС.
Матеріали та методи дослідження. Залежно від параметрів сумарних накопичених ефективних доз радіаційного опромінення за 1988–2010 роки мешканці радіоактивно забруднених територій України поділені на дві когорти: особи з дозами опромінення 5,6–20,99 та 21,00–50,99 мЗв (кожна стратифікована за віковими категоріями – до 18 років, 18–39, 40–60 років). Для оцінювання смертності від хвороб системи кровообігу за 1988–2010 рр. визначалися показник рівня смертності (ID/103 людино-років), середня похибка (± m) та достовірності за критерієм Стьюдента (t).
Результати дослідження. За 1988–2010 роки спостереження виявлена достовірно вища (ID/103 людино-років становить 8,08 ± 0,10) смертність від хвороб системи кровообігу в мешканців радіоактивно забруднених територій з накопиченими ефективними дозами радіаційного опромінення 21,00–50,00 мЗв порівняно з мешканцями радіоактивно забруднених територій (ID/103 людино-років становить 6,29 ± 0,06) із сумарними накопиченими ефективними дозами радіаційного опромінення 5,6–20,99 мЗв за той же період. У вікових категоріях мешканців (до 18 років, 18–39, 40–60) з дозами 21,00–50,00 мЗв рівень смертності достовірно вищий, ніж у тотожних вікових категоріях мешканців з дозами 5,6–20,99 мЗв (відповідно 1,31 ± 0,08 ID/103 людино-років, 8,50 ± 0,19; 48,95 ± 0,33 проти 0,75 ± 0,04; 5,00 ± 0,11; 23,52 ± 0,24). У старших вікових категоріях з вищими дозами опромінення смертність достовірно вища (р < 0,05), ніж у осіб з меншими дозами опромінення: у осіб віком до 18 років ID/103 людино-років становив 1,31 ± 0,08 проти 0,75 ± 0,04; у осіб 18–39 років – 8,50 ± 0,19 проти 5,00 ± 0,11; у осіб 40–60 років – 48,95 ± 0,33 проти 23,54 ± 0,24. У мешканців з вищими дозами опромінення рівень смертності від ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних хвороб, гіпертонічної хвороби, хвороб артерій, артеріол, капілярів достовірно більший, ніж у мешканців з меншими дозами.
Висновки. Смертність від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій України залежить від сумарних накопичених ефективних доз радіаційного опромінення та віку на момент аварії на ЧАЕС. Про це свідчить достовірно вищий (р < 0,05) рівень смертності в осіб з дозами опромінення в діапазоні 21,00–50,00 мЗв, ніж у осіб з дозами 5,6–20,99 мЗв. У вікових категоріях з вищими дозами опромінення смертність достовірно вища (р < 0,05), ніж у осіб з меншими дозами опромінення. Найвищий рівень смертності становив у мешканців 40–60 років, найменший рівень смертності – у осіб до 18 років. Можливо також припустити, що радіаційний фактор у цьому випадку є фактором прискорювання процесів старіння та розвитку патофізіологічних змін в організмі постраждалих. Основними причинами смертності від хвороб системи кровообігу у досліджуваних є ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, гіпертонічна хвороба, хвороби артерій, артеріол і капілярів.

Ключові слова: мешканці, радіоактивно забруднена територія, сумарна накопичена ефективна доза радіаційного опромінення, вік, хвороби системи кровообігу, смертність.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. C. 59–66.