РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНА ХРОМОСОМНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ЛІМФОЦИТІВ ЛЮДИНИ ЯК ПОКАЗНИК РИЗИКУ РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ
Н. М. Рябченко
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. КавецькогоНАН України, вул. Васильківська, 45, Київ, 03022, Україна
Мета роботи: оцінити варіабельність частоти аберацій хромосом, індукованих in vitro опроміненням в лімфоцитах периферичної крові (ЛПК) хворих на рак грудної залози (РГЗ) в різних фазах клітинного циклу у порівнянні з умовно здоровими особами.
Матеріали і методи. Зразки периферичної крові для постановки культур ЛПК отримано у 44 умовно здорових жінок та у 37 жінок, первинних хворих на РГЗ І–ІІ стадії (T1–2N1M0). Опромінення клітин здійснювали в G0 та G2 фазі клітинного циклу (G0 та G2-тест) рентгенівськими променями в дозі 1,5 Гр перед стимуляцією лімфоцитів ФГА (G0 тест) та в дозі 0,5 Гр на 47 год культивування (G2 тест). Приготування препаратів метафазних хромосом здійснювали за стандартною методикою.
Результати і висновки. Міжіндивідуальна варіабельність рівнів аберацій хромосом, індукованих опроміненням в G2 фазі, була значно вищою у порівнянні з G0 опроміненням як у групі здорових донорів, так і хворих на РГЗ. За даними G2 тесту частка осіб з підвищеною радіаційною чутливістю ЛПК склала 11,4 % серед здорових донорів та 38 % серед хворих на РГЗ. Одержані результати свідчать на користь гіпотези про зв'язок РГЗ, хромосомної нестабільності, що виявляється при опроміненні ЛПК в G2-фазі, та ефективністю процесів репарації радіаційно-індукованих пошкоджень ДНК в цій фазі клітинного циклу. Особи з групи здорового контролю з підвищеною радіаційною чутливістю ЛПК, визначеною за G2 тестом, вимагають подальших обстежень з метою встановлення схильності до РГЗ та первинної профілактики радіаційно-індукованих злоякісних патологій.
Ключові слова: радіаційна чутливість людини; рак грудної залози; аберації хромосом; G2 тест.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. C. 450–457.
|