ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

MYC ПЕРЕБУДОВИ ДИФУЗНИХ КРУПНОКЛІТИННИХ В-ЛІМФОМ, ВИЯВЛЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРФАЗНОЇ ФЛУОРЕСЦЕНТНОЇ IN SITU ГІБРИДИЗАЦІЇ

Ж. А. Мішаріна¹, В. В. Сітько², С. В. Клименко², Ж. А. Мінченко², А. І. Курченко¹,
Ю. О. Сілаєв², Л. О. Ляшенко², В. М. Полянська², В. Г. Бебешко^2
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, м. Київ,01601, Україна
²Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної
академії медичних наук України”, вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна

Дифузна крупноклітинна В-лімфома (ДКВЛ) є найбільш поширеним типом лімфом, що включають приблизно 30–40 % всіх В-клітинних неходжкінських лімфом (В-НХЛ). Хромосомні транслокації є відмінною рисою генетичних аберацій при В-лімфомах і часто асоціюються з конкретним підтипом В-НХЛ. Дисрегуляція гену MYCвнаслідок хромосомних транслокацій, характерна для більшості випадків лімфоми Беркітта (ЛБ).
Мета роботи. Підвищення точності діагностики ДКВЛ на підставі визначення змін хромосом 8 та 14, в тому числі транслокації гену MYC t(8; 14)(q24; q32) в субстратних клітинах лімфатичних вузлів за допомогою методу трикольорової інтерфазної флуоресцентної in situ гібридизації (I-FISH).
Матеріали та методи. Були досліджені препарати біопсійного матеріалу лімфатичних вузлів, зафіксованих в парафіні, 17 хворих на дифузну крупноклітинну В-лімфому і трьох хворих на лімфому Беркітта (в тому числі, одна особа – учасник ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС). Вік хворих коливався від 10 до 66 років та складав в середньому (41,3 ± 3,7) року. I-FISH-аналіз проводили з використанням комерційної проби Vysis IGH/MYC, CEP 8 tri-color, dual fusion translocation probe (Abbott Molecular, USA).
Результати. У чотирьох із двадцяти осіб було виявлено транслокацію гену MYC і генів важких ланцюгів імуноглобуліну (IGH). Встановлено, що метод I-FISH надає можливість ретроспективно визначати перебудови генів MYC та IGH в субстратних клітинах тканини лімфом, зафіксованих в парафіні.
Висновок. За допомогою цього методу виявлені молекулярно-цитогенетичні аномалії у восьми з двадцяти хворих на В-клітинні лімфоми, що дало можливість верифікувати діагноз лімфом, прогнозувати їх клінічний перебіг та підвищити ефективність терапевтичних заходів, в тому числі і при рефрактерних формах.

Ключові слова: дифузна крупноклітинна В-лімфома, лімфома Беркітта, I-FISH.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. C. 310–320.