ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

ЕКСПРЕСІЯ ГІСТОНУ γ-H2AX У ЛІМФОЦИТАХ ПЕРСОНАЛУ ОБ’ЄКТУ “УКРИТТЯ” ЧАЕС ПРИ ОПРОМІНЕННІ В ПРОФЕСІЙНИХ ЛІМІТАХ

Д. А. Базика, К. Д. Музалевська, О. Л. Мазниченко, О. А. Бєляєв
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова 53, м. Київ, 04050, Україна

Мета. Порівняти вплив різних доз радіоактивного випромінювання в різний період часу після його дії на утворення γ-H2AX гістонів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та у людей, які виконують роботи в зоні високого радіаційного ризику.
Матеріали та методи. Експресію гістону γ-H2AX у лімфоцитах периферичної крові 68 пацієнтів, 33 особи, які працюють на проекті “Укриття”, після радіаційного опромінення в професійних лімітах та 35 ліквідаторів, опромінених 24–27 років тому, досліджували за допомогою методу проточної цитофлуориметрії.
Результати. Експресія γ-H2AX гістону у персоналу об’єкту “Укриття”, після виходу з зони робіт, була вищою (0,70 ± 0,93) (M ± SD), ніж у ліквідаторів наслідків аварії (0,51 ± 0,27) (M ± SD), р < 0,001. Порівнявши між собою групи опромінених осіб-ліквідаторів розділених на групи в залежності від отриманих доз (150–250 мЗв, n = 20 та 250–1000 мЗв, n = 16), були знайдені кореляційні зв’язки між дозою опромінення та кількістю γ-H2AX гістонів. Кількість γ-H2AX позитивних клітин була більшою в групах людей, які отримали більші дози (0,49 ± 0,05
та 0,55 ± 0,08, (M ± SD відповідно, р < 0,01)).
Висновки. Наше дослідження показує можливість визначення γ-H2AX гістонів в якості маркера клітинної радіочутливості та можливості діагностики ранніх наслідків опромінення в малих дозах у людини.

Ключові слова. Іонізуюче випромінювання, γ-H2AX гістон, радіація, лімфоцити, Чорнобиль.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. C. 186–191.