|
НЕГАТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ ДОВЖИНИ ТЕЛОМЕР ГЕНАМИ TERF1 ТА TERF2 ПРИ КОГНІТИВНОМУ ДЕФІЦИТІ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ОПРОМІНЕННЯ У МАЛИХ ДОЗАХ
Д. А. Базика1, І. М. Ільєнко1, К. М. Логановський1, М. А. Бенотман2, С. А. Чумак1
1Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова 53, м. Київ, 04050, Україна
2Відділ радіобіології Інституту навколишнього середовища, здоров’я та безпеки, Бельгійський центр ядерних досліджень (SCK-CEN), Бельгія
Мета: вивчити роль впливу іонізуючого випромінювання у діапазоні малих доз на генну регуляцію довжини теломер та патогенез цереброваскулярного когнітивного дефіциту у віддаленому періоді після аварії на Чорнобильській АЕС.
Матеріали і методи. Проведене дослідження експресії генів TERF1, TERF2 та TERT за допомогою полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі та відносної довжини теломер за допомогою методу флюоресцентної гібридизації in situ та проточної цитометрії. Обстежено 258 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, розподілених на групи в залежності від дози опромінення (діапазон 22–2800 мЗв) та 78 неопромінених осіб групи порівняння з судинним когнітивним дефіцитом. Кількісні дані про тяжкість когнітивного дефіциту визначали за даними психометричних інтерв’ю.
Результати. Було встановлене статистично достовірне cкорочення довжини теломер у групах ліквідаторів опромінених у діапазонах доз 100–250 та 250–500 мЗв (M±SD: 15,85±0,27; p < 0,02; 15,89±0,33; p < 0,02; контроль: 17,21±0,23). Показано, що відносна довжина теломер (RTL) зменшувалась із зростанням дози опромінення та гіперекспресією негативних регуляторів довжини теломер: гену TERF2 і, в меншій мірі TERF1; протилежна тенденція була продемонстрована для експресії гену TERT. У групі опромінених в дозі більш ніж 500 мЗв достовірна гіперекспресія гену TERT поєднувалась із зниженням експресії генів TERF1 і TERF2 та відсутністю істотних змін RTL у порівнянні із групою учасників ліквідації наслідків аварії, які зазнали впливу низьких доз, що вказують на певну незалежність між експресією генів і зміною довжини теломер і наявність можливих порогових ефектів у цьому діапазоні доз. Аналіз даних групи опромінених осіб порівняно із неопроміненими особами продемонстрував значне зниження (р = 0,03) середніх показників MMSE і RTL, що імовірно пов’язано з попереднім опроміненням.
Висновки. Дослідження продемонструвало паралельні зміни у зниженні когнітивних функцій і довжини теломер та відмінності у TERF2, TERT та TERF1 генній регуляції у віддаленому періоді після опромінення у діапазоні малих доз та при радіаційному опроміненні понад 500 мЗв.
Ключові слова: теломери, радіація, когнітивні функції, експресія генів, TERF1, TERF2, TERT, Чорнобиль.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. C. 170–185.
|
повний текст