|
ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ: РИЗИК
РАКУ В ГРУПАХ ПОСТРАЖДАЛОГО НАСЕЛЕННЯ
A. Є. Присяжнюк1, Д. А. Базика1, А. Ю. Романенко1, Н. А. Гудзенко1, М. М. Фузік1,
Н. К. Троцюк1, З. П. Федоренко2, Л. О. Гулак2, К. М. Сліпенюк1, Н. Г. Бабкіна1,
О. М. Хухрянська1, Є. Л. Горох2, Ж. М. Берестяна1
1Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
2Національний інститут раку, вул. Ломоносова, 33/43, Київ, 03022, Україна
Метою дослідження було визначення рівня та динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення в цілому та на окремі нозологічні форми в групах населення України, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, впродовж тривалого періоду спостереження.
Матеріали та методи. Групами спостереження були учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) 1986–1987 рр. участі, евакуйовані з м. Прип’ять, 30-км зони та мешканці найбільш забруднених радіонуклідами територій України. Аналіз проведено з використанням стандартних методів дескриптивної епідеміології: розрахунки інтенсивних, вікових та стандартизованих за віком показників включно із визначенням стандартної похибки та довірчого інтервалу.
Результати, обговорення та висновки. Встановлено, що захворюваність на всі нозологічні форми злоякісних новоутворень перевищує національні показники тільки в групі УЛНА 1986–1987 рр. участі. У мешканців радіоактивно забруднених територій в останні роки відмічено зниження рівня захворюваності, що може бути пов’язано зі скороченням середньої очікуваної тривалості життя, особливо чоловіків. Також було зареєстровано зростання ризику захворюваності на лейкемію серед УЛНА. Крім того, в усіх трьох основних групах постраждалих виявлено значний ексцес захворюваності на рак щитоподібної залози. Опромінення щитоподібної залози внаслідок дії опадів радіоактивного йоду може бути головною причиною встановленого ексцесу цієї патології. Зростання захворюваності на рак щитоподібної залози зареєстровано не тільки у дітей, але також у підлітків та дорослих. Кількість надлишкових випадків раку щитоподібної залози, як наслідку радіаційного опромінення, має тенденцію до зростання з плином часу. Суттєве підвищення захворюваності на рак молочної залози було виявлено у жінок УЛНА 1986–1987 рр. участі. Оскільки латентний період для різних нозологічних форм радіаційно індукованих пухлин відрізняється, у подальших дослідженнях слід приділяти увагу не тільки зазначеним формам злоякісних пухлин, але й новоутворенням з більш тривалим латентним періодом: легенів, шлунку, прямої кишки, яєшника, сечового міхура, нирки та множинній мієломі.
Ключові слова: Аварія на ЧАЕС, іонізуюча радіація,постраждалі внаслідок аварії, злоякісні новоутворення, лейкемія, рак щитоподібної залози, рак молочної залози
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2014. Вип. 19. C. 147–169.
|
повний текст