ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ РАДІАЦІЙНО-ГІГІЄНІЧНОГО МОНІТОРИНГУ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ

А. Б. Білоник, В. О. Бузунов, В. В. Василенко, В. О. Пікта
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
Державний заклад “Центральна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров’я України”, вул. Ярославська, 41, м. Київ, 04071, Україна

Мета дослідження. Забезпечення ефективного радіаційно-гігієнічного контролю та захисту населення від іонізуючого опромінення на пізньому етапі аварії на Чорнобильській АЕС в умовах здійсненого реформування галузі.
Матеріали і методи дослідження. На території України радіаційно-гігієнічний моніторинг (РГМ) здійснюється в рамках державного санітарно-епідеміологічного нагляду силами 158 радіологічних підрозділів СЕС. Структура цих підрозділів організована з урахуванням територіального поділу, наявності об'єктів радіологічного контролю та наслідків аварії на ЧАЕС. Сьогодні вона складається з підрозділів районного, міського, обласного рівнів, Центральних СЕС АР Крим та на транспорті. У 2012–2013 рр. проведено реорганізацію та реформування Держсанепідслужби України, що не завжди позитивно відбилося на здійсненні РГМ.
Результати і висновки. Проведений аналіз організації радіаційно-гігієнічного нагляду та захисту населення радіоактивно забруднених територій, ефективності його функціонування дозволив визначити та запропонувати шляхи удосконалення діючої системи РГМ на радіоактивно забруднених територіях України внаслідок аварії на ЧАЕС. Для покращення та оптимізації проведення РГМ на радіоактивно забруднених територіях життєво необхідне відновлення діяльності радіологічних підрозділів (відділів, відділень, груп або лабораторій) у структурі Держсанепідслужби, створення, належним чином узгоджених та затверджених, методичних рекомендацій по здійсненню РГМ на цих територіях.

Ключові слова: радіаційно-гігієнічний моніторинг, Держсанепідслужба, радіоактивно забруднені території, питома активність.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2013. Вип. 18. C. 31–37.