ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

РОЛЬ ГЕНА VEGF-A У ФОРМУВАННІ ВІДДАЛЕНИХ ЕФЕКТІВ ОПРОМІНЕННЯ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
І. М. Ільєнко
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, вул. Мельникова 53, м. Київ, Україна, 04050

Мета. Охарактеризувати особливості експресії гена VEGF-A та його основні ефекти відносно клітин імунної системи учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Проведено оцінка зміни рівня експресії гена VEGF-A у лейкоцитах периферичної крові 55 осіб методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі та імунофенотипування імунокомпетентних клітин.
Результати. Встановлені порушення у регуляції неоангіогенезу у віддаленому періоді після опромінення. Визначено підвищений рівень експресії гена VEGF-А, що корелює з експресією гена ТР53 у групі УЛНА на ЧАЕС. Встановлений зв’язок між відсотком імунорегуляторних субпопуляцій Т-клітин та експресією VEGF-А в групі опромінених осіб та продемонстровано пригнічення специфічної імунної відповіді CD4$8+ Т$клітин. Встановлено кореляційну залежність між відсотком CD4+25+ клітин та дозою опромінення у групі УЛНА на ЧАЕС, яка не пов’язана з експресією VEGF-А, що дає підстави охарактеризувати такий тип імунологічного реагування як прояв віддалених ефектів після опромінення.
Висновки. Визначено ряд показників, які характеризують стан та порушення у системі “імунітет-ангіогенез” та можуть бути перспективними у прогнозуванні пухлинного процесу у віддаленому періоді після опромінення.
Ключові слова: Чорнобиль, іонізуюча радіація, експресія гена VEGF-А, імунна система.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2013. Вип. 18. C. 190–199.