ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Вікові та гендерні особливості захворюваності на рак щитоподібної залози в Україні залежно від доз опромінення щитоподібної залози радіоактивним йодом внаслідок аварії на ЧАЕС
М. М. Фузік1,4, А. Є. Присяжнюк1, Й. Шибата2, А. Ю. Романенко1, З. П. Федоренко3, Н. А. Гудзенко1, Л. О. Гулак3, Н. К. Троцюк1, Є. Л. Горох3, О. М. Хухрянська1, О. В. Сумкіна3, В. О. Саєнко4, С. Ямашита2
1Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академіїмедичних наук України”, 53, вул. Мельникова, Київ, 04050, Україна
2Fukushima Medical University, 1 Hikariga-oka, Fukushima City, Fukushima Prefecture 960-1295Japan
3Національний інститут раку, 33/43, вул. Ломоносова, Київ, 03022, Україна,
4Atomic Bomb Disease Institute, Nagasaki University Graduate School of Biomedical Sciences, 1-12-4Sakamoto, Nagasaki 852-8523, Japan

Метою цього дослідження було вивчити захворюваність на рак щитоподібної залози на всій території України та виявити статеві та вікові особливості залежно від середньообласних доз на щитоподібну залозу від радіоактивного йоду внаслідок аварії на ЧАЕС.
Матеріали та методи. На основі середніх накопичених щитоподібною залозою доз опромінення радіоактивним йодом географічні регіони України для проведення порівняльного аналізу було поділено на дві групи - з “високими” та “низькими” дозами. В дослідженні використовувались методи дескриптивної епідеміології.
Результати. Проаналізовано рівень та динаміку захворюваності на рак щитоподібної залози в різних статево-вікових групах (відносно як віку на момент діагнозу, так і під час аварії на ЧАЕС). Підтверджено радіаційний ексцес у осіб, які були дітьми та підлітками на момент аварії. Певний ексцес спостерігався і в старіших вікових
групах. Особлива ситуація мала місце у жінок віком 40–49 років на момент аварії, серед яких повікові показники захворюваності на територіях з “високими” дозами були достовірно вищими упродовж всього періоду спостереження 1989–2009 рр.
Висновки. Окрім дитячих та підліткових груп, результати дослідження свідчать про вірогідний радіаційний ексцес у дорослих. У старіших вікових групах цей ексцес менш виражений та проявляється після більш тривалого часу. Походження згаданого феномену у жінок віком 40–49 років на момент аварії поки що залишається неясним. У подальших дослідженнях слід перевірити гіпотезу комбінованого впливу радіації та природних змін гормонального стану у цьому віці.
Ключові слова: рак щитоподібної залози, злоякісні новоутворення, захворюваність, аварія на ЧАЕС, радіоактивний йод.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2013. Вип. 18. C. 144–155.