ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

ПОХИБКИ БЕРКСОНІВСЬКОГО ТИПУ В ДОЗАХ ОПРОМІНЕННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОЦІНКУ РАДІАЦІЙНИХ РИЗИКІВ
С. В. Масюк1,, С. В. Шкляр2, О. Г. Кукуш2
1Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національноїакадемії медичних наук України”, вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
2Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, пр-т акад. Глушкова, 4-е

Мета. Оцінити вплив похибок берксонівського типу в дозах опромінення на результати ризик-аналізу на прикладі радіоепідеміологічних досліджень онкозахворюваності щитоподібної залози.
Матеріали та методи. В роботі за допомогою імітаційного стохастичного моделювання досліджено вплив похибок Берксона в дозах опромінення щитоподібної залози на оцінку ризиків радіоіндукованих стохастичних ефектів.
Результати. Показано, що наявність похибок у дозах призводить до зсунення так званих наївних оцінок фонової захворюваності і надлишкового абсолютного ризику в лінійній логістичній моделі регресії. Зі збільшенням дозових похибок зсунення наївних оцінок практично лінійно зростає. Використання розробленого авторами методу повної максимальної вірогідності суттєво поліпшує оцінки параметрів моделі абсолютного ризику.
Висновки. Ігнорування значних берксонівських похибок призводить до переоцінки фонової захворюваності і недооцінки ексцесу абсолютного ризику. У той же час зсув значно нижчий, ніж у разі класичної похибки.
Ключові слова: дози опромінення, радіаційний ризик, берксонівська похибка, метод повної максимальної вірогідності, наївна оцінка.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2013. Вип. 18. C. 119–126.