|
ЧОРНОБИЛЬ І РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК СЕЛА (епідеміологічное дослідження)
Ю. І. Кундієв, В. І. Чернюк, А. Н. Каракашян, Т. Ю. Мартиновська
Державна установа “Інститут медицинипраці Національної академії медичних наук України”, вул.Саксаганського, 75, м.Київ, 01033
Мета. Вивчити поєднану дію радіаційного і хімічного факторів на репродуктивне здоров’я сільських жінок, які проживають і працюють на забруднених після аварії на ЧАЕС територіях.
Матеріал і методи. Проведено соціологічне опитування і гінекологічне обстеження 1874 жінок, вивчені 29 520 історій пологів, 19 502 історій новонароджених, 1694 історій хвороб жінок зі спонтанними абортами, а також стан менструальної функції у 480 дівчаток-підлітків, які проживають на радіоактивно забруднених територіях. Радіоактивне забруднення обстежених територій, а також сумарну ефективну дозу опромінення оцінювали за результатами загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України. Фактори виробничого середовища (шум, мікроклімат, пил, бактеріальне обсіменіння повітря, важкість і напруженість праці) вивчали загальноприйнятими гігієнічними методами і оцінювали за критеріями “Гігієнічної класифікації праці…” №4137-86. Остаточну кількість хлорорганічних пестицидів, їх ізомерів і продуктів трансформації у біосередовищаї (кров, грудне молоко, пуповинна кров) визначали методом газорідинної хроматографії з детектором по захвату електронів на приладах “Кристаллюкс 4000” і моделі М-3700. При математичному опрацюванні даних застосовували кореляційний, регресійний, дискримінантний аналізи.
Результати. Доведено, що після аварії на ЧАЕС репродуктивне здоров’я сільських жінок значно погіршилось, найбільш виражені порушення спостерігаються у молодих жінок віком до 30 лет. Показано, що погіршення стану здоров’я є результатом комплексного впливу факторів радіаційної та нерадіаційної природи, характерних для територій проживання, професійної діяльності, побутових умов. Зокрема, вплив пестицидів на фоні радіоактивного забруднення є додатковим чинником ризику порушень репродуктивного здоров’я жінок. За даними біомоніторингу у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я вміст хлорорганічних пестицидів у біосередовищах виявився достовірно вищим (р<0,05) порівняно зі здоровими. Встановлено, що жінки дітородного віку, які проживають на територіях зі щільністю забруднення радіонуклідами понад 5 Kі/км2 і з рівнями пестицидних навантажень понад 5 кг/га ріллі, повинні бути віднесені до групи підвищеного ризику порушень репродуктивного здоров’я.
Висновки. Перспективи епідеміологічного дослідження репродуктивного здоров’я пов’язані з застосуванням комплексних багатоаспектних медико-біологічних підходів. Не менш важлива адекватна оцінка чинників довкілля і виробничого середовища, їх комбінованого впливу в поєднанні з побутовим навантаженням.
Ключові слова: Чорнобиль, сільські жінки, репродуктивне здоров’я, умови праці, біомоніторинг хлорорганічних пестицидів.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2013. Вип. 18. C. 102–118.
|
повний текст