ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. О. Сушко¹, О. О. Колосинська¹, І. А. Лурін², В. Ю. Вдовенко¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Національна академія медичних наук України, вул. Герцена, 12, Київ, 04050, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН КОГОРТ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ТА ДОСВІД МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВОГО ЗВ'ЯЗКУ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ВТРАТИ ЗДОРОВ'Я, ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА СМЕРТІ, З ДІЄЮ РАДІАЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ Й ІНШИХ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Вступ. Майже через чотири десятиліття після аварії на Чорнобильській атомній електростанції її медичні та соціальні наслідки й надалі потребують системного аналізу, зокрема в контексті медичної експертизи, спрямованої на встановлення причинно-наслідкового зв’язку між наслідками захворювань і радіаційним опроміненням, пов’язаним з аварією. У віддалений післяаварійний період медична експертиза відіграє ключову роль у національній системі соціального захисту, забезпечуючи юридично обґрунтовані висновки щодо втрати здоров’я, працездатності та причин смерті серед постраждалих контингентів.
Мета: вивчити та охарактеризувати чисельність і структуру категорій постраждалого населення (учасників ліквідації наслідків аварії та потерпілих) на підставі матеріалів Реєстру Національної соціальної служби України та експертних справ Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров’я України у віддаленому післяаварійному періоді.
Матеріали і методи. Роботу виконано в дизайні ретроспективного дослідження з використанням даних Реєстру Національної соціальної служби України за 2008–2025 роки та матеріалів медико-експертних справ, розглянутих Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ України у 2023–2025 роках. Аналіз експертної документації здійснювали із застосуванням системного підходу, що включав верифікацію діагнозів та оцінку медичних і немедичних параметрів відповідно до чинних нормативно-правових вимог. Використовували описові аналітичні методи.
Результати. Чисельність постраждалого населення характеризувалася стійкою довготривалою тенденцією до зменшення. Водночас обсяги медико-експертної діяльності залишалися значними. Провідне місце у структурі експертних висновків впродовж 2023–2025 років посідали онкологічні захворювання, далі – тяжкі хронічна неонкологічна патологія, насамперед цереброваскулярні та серцево-судинні захворювання з ускладненнями. Виявлено відмінності між показниками прижиттєвої та посмертної експертизи, що відображали особливості тяжкості перебігу захворювань і летальних наслідків, а не популяційний розподіл хвороб.
Висновки. У віддалений післяаварійний період медична експертиза, пов’язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, і надалі формується переважно онкологічними захворюваннями та прогресуючою хронічною патологією системи кровообігу, що призводить до значної втрати здоров’я, працездатності та смертності. Дані медико-експертних спостережень забезпечують специфічний і комплементарний аналітичний підхід до оцінки тривалих медичних і соціальних наслідків аварії та залишаються важливими для прийняття обґрунтованих рішень у системі охорони здоров’я тасоціального захисту.
Ключові слова: радіаційне опромінення; медична експертиза впливу іонізуючого опромінення; довготривалі наслідки для здоров’я; когорти постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2025. Вип. 30. C. 538-546. doi: 10.33145/2304-8336-2025-30-538-546

повний текст