ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

О. О. Литвиненко¹, О. О. Литвиненко², В. О. Дем’янов¹, К. В. Баранніков³

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку», вул. Здановської Юлії, 33/43, м. Київ, 03022,Україна
³Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, 04112, Україна

ВПЛИВ НЕОАД’ЮВАНТНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ НА РОЗМІРИ І РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ПУХЛИННОГО ПРОЦЕСУ ТА ПОКАЗНИКИ ПРОЛІФЕРАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ У ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: оцінити вплив неоад’ювантної хіміотерапії на розмір, розповсюдженість пухлинного процесу та показники проліферативної активності у хворих на рак молочної залози, які постраждали від аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Обстежено 96 хворих на рак молочної залози (РМЗ), які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Використовували клінічні, рентгенологічні, інструментальні, морфологічні, імуногістохімічні методи дослідження.
Результати та висновки. До проведення неоад’ювантної цитостатичної терапії критерії Т0, Тіs, Т1 не діагностовано у жодної хворої. В результаті проведення лікування повна клінічна і морфологічна регресія пухлини встановлена у 16,7 % пацієнтів. Пониження критеріїв стадіювання після неоад’ювантної хіміотерапії (НХТ) діагностовано у 60,4 % хворих. Аналіз хворих на РМЗ за стадіями групування до та після проведення НХТ показав, що хворих, які відносились до І стадії, зовсім не було в дослідженні до початку лікування. Після неоад’ювантної терапії у 29,2 % жінок пухлини в молочній залозі за своїми критеріями відносились до стадії І. Розпочали лікування зі стадією ІІ А тільки 2,1 % жінок. Після проведеної НХТ розповсюдженість первинної пухлини відповідала критеріям стадії ІІ А у 20,8 % хворих. Зі стадією ІІ В розпочали лікування 53,1 % пацієнтів, а після неоад’ювантної терапії дана стадія була у 14,6 % хворих. Стадія ІІІ А до лікування встановлена у 22,9 % хворих, після терапії кількість пацієнтів із вказаною стадією зменшилась до 14,6 % пацієнтів. Зі стадією ІІІ В розпочали лікування 14,6 % жінок, після лікування до даної стадії віднесено тільки 3,1 % хворих. Стадія ІІІ С на початку лікування була у 6,2 % пацієнтів, після проведення НХТ хворі з критеріями, які відносяться до вказаної стадії, не виявлені. До стадії IV, як до НХТ, так і після відносились 1,04 % хворих. Зниження показників Кі-67 під дією НХТ відмічено у 76 % хворих, ще у 16,7 % пацієнтів відмічена повна клінічна і патоморфологічна регресія пухлини. Таким чином, за даними значень проліферативної активності позитивна динаміка на проведення неоад’ювантної цитостатичної хіміотерапії зафіксована у 92,7 % хворих.
Ключові слова: рак молочної залози; неоад’ювантна хіміотерапія; відповідь пухлини на лікування; проліферативна активність; ступінь розповсюдженості.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2025. Вип. 30. C. 480-500. doi: 10.33145/2304-8336-2025-30-480-500

повний текст