|
Д. О. Білий, О. М. Настіна, Г. В. Сидоренко, Н. В. Курсіна, О. Д. Базика, О. С. Ковальов,
В. В. Білая, Д. А. Базика
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
СТАН СЕРЦЕВО;СУДИННОЇ СИСТЕМИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО COVID-19
Мета: на основі порівняльного аналізу клінічного та структурно-функціонального стану серцево-судинної системи в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) та
аварійно неопромінених осіб визначити зміни стану серцево-судинної системи, які можна пов’язати з перенесеним COVID-19 або наслідками опромінення, але не з природним прогресуванням серцево-судинних захворювань (ССЗ).
Матеріали та методи. Дослідження проведено у 135 пацієнтів чоловічої статі, включаючи 46 УЛНА та 21 неопромінений пацієнт (група порівняння – ГП), які у 2020–2022 роках хворіли на COVID-19 (групи УЛНА-С+ і ГП-С+
відповідно), і 47 УЛНА та 21 неопромінену особу без COVID-19 в анамнезі (групи УЛНА-С- і ГП-С- відповідно).
Всі УЛНА та особи ГП були під тривалим наглядом і проходили регулярне обстеження та лікування з приводу
ССЗ у відділенні кардіології ННЦРМГО в до- та післяковідний період. Під час обстеження хворих використовували загальноклінічні, лабораторні, статистичні методи та ехокардіографію і добове моніторування електрокардіограми.
Результати. За зіставний проміжок часу між обстеженнями в до- та післяковідний період в УЛНА та неопромінених осіб, незалежно від того, хворіли вони на COVID-19 або ні, спостерігалося погіршення стану серцево-судинної системи, котре полягало в появі нових випадків захворювання на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу
серця, серцеву недостатність, порушень ритму та провідності. Ехокардіографічні показники, які характеризують
структурно-функціональний стан лівого шлуночка, не мали статистично достовірних змін як в кожній групі між
двома обстеженнями в до- та післяковідний період, так і між різними групами.
Висновки. Відсутність достовірної різниці клінічного перебігу ССЗ та структурно-функціонального стану
міокарда у пацієнтів, які перенесли COVID-19 і не хворіли на нього, більше свідчить про природне прогресування патології серцево-судинної системи. Гіпотетично можна припустити, що в осіб похилого віку (60–75 років),
хто тривало хворів на ССЗ, радіаційний вплив у минулому і захворювання на COVID-19 легкого та середньо-тяжкого перебігу суттєво не впливають на стан серцево-судинної системи.
Ключові слова: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; гіпертонічна хвороба; ішемічна
хвороба серця; серцева недостатність; COVID-19; післяковідний період; ехокардіографія.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2025. Вип. 30. C. 334-351. doi: 10.33145/2304-8336-2025-30-334-351
 повний текст
|
