ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Д. А. Базика¹, В. А.Жовнір¹, К. М. Бруслова¹, Л. О. Ляшенко¹, Т. І. Пушкарьова¹,
Н. М. Цвєткова¹, І. В. Трихліб¹, С. М. Бакалінська³, Т. П. Гавриленко³, З. М. Родіна³,
С. Г. Галкіна¹, В. Г. Кондрашова¹, Ж. С. Ярошенко¹, Л. О. Гончар¹, С. М. Яцемирський¹,
В. Д. Письменний², В. Г. Боярський¹, О. Я. Плескач¹, Т. О. Черниш¹

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, б"р Тараса Шевченка, 13, м. Київ, 01024, Україна
³Консультативно"діагностичний центр № 1 Дарницького району м. Києва, вул. Тростянецька, 8Д, м. Київ, 02091, Україна

ПРОЛІФЕРАТИВНО-ДИФЕРЕНЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В КІСТКОВОМУ МОЗКУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ХІМІОТЕРАПІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБМІНУ ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ З ГОСТРИМИ ЛІМФОБЛАСТНИМИ ЛЕЙКЕМІЯМИ, ЖИТЕЛІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Мета: визначити вплив обміну заліза на процеси проліферації, диференціювання та типи відновлення ланок гемопоезу в періоди хіміотерапії у дітей з гострими лімфобластними лейкеміями (ГЛЛ), жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України.
Матеріали та методи. Обстежено 61 хворого на ГЛЛ віком від 3 до 15 років, жителів РЗТ України. Період спостереження – 20 років. Розподіл хворих за варіантами ГЛЛ такий: пре-В – 7, «загальний» тип – 50, про-В – 4. Хіміотерапію (ХТ) пацієнтам проводили за адаптованими протоколами Берлін-Франкфурт-Мюнстер групи (BFM). Період 0-й відповідав показникам до початку ХТ, 1-й і 2-й періоди – терапії індукції ремісії; 3, 4 та 5-й – консолідації. Вивчали показники гемограм, мієлограм в усі періоди ХТ. Досліджували рівні сироваткового заліза (СЗ), сироваткового феритину (СФ) та трансферину в сироватці крові. Враховували результати лікування хворих. Розраховували дози опромінення на кістковий мозок дітей.
Результати. Клітинність кісткового мозку (КМ) за числом мієлокаріоцитів (МКЦ) була найбільш високою до ХТ ((202,0 ± 21,2) Г/л) за рахунок пухлинного клону і знижувалась в періоди терапії індукції ремісії та підвищувалась в періоди консолідації ((126,7 ± 11,5) Г/л), однак не виходила за межі нормативних величин. Частіше відновлення КМ при проведенні ХТ відбувалось за гранулоцитарним типом; еритроїдний тип спостерігався у третини хворих лише на початку ХТ; моноцитарний тип був характерний для пацієнтів у перші періоди консолідацїї. Після закінчення ХТ вміст СЗ у 62,3 % дітей був у нормативних межах, у 37,7 % – підвищений, (38,0 ± 2,1) мкмоль/л. Рівень СФ у 24,6 % хворих був високий – (345,3 ± 16,4) нг/мл, що свідчить про надлишок заліза в організмі. Рівень СФ у дітей після закінчення ХТ був вище при про-В-ГЛЛ – (485,0 ± 22,7) нг/мл, порівняно з пре-В-ГЛЛ – (278,3 ± 19,6) нг/мл та «загальним типом» – (311,1 ± 21,3) нг/мл, (р < 0,05). Встановлено зворотний кореляційний зв’язок між прогнозом перебігу ГЛЛ та рівнем СЗ (r = -1,0; р < 0,001) і СФ (r = -0,44; р < 0,05). Середні дози опромінення на КМ у хворих складали (3,87 ± 1,12) мЗв і ці дози не впливали на типи відновлення КМ при проведенні ХТ та обмін заліза.
Висновки. Процеси проліферації і диференціювання елементів гемопоезу при відновленні кісткового мозку у хворих на ГЛЛ при проведенні хіміотерапії залежать від обміну заліза. Надлишок заліза в організмі негативно впливає на прогноз перебігу захворювання у дітей.
Ключові слова: діти; гострі лімфобластні лейкемії; хіміотерапія; тип відновлення кісткового мозку; обмін заліза; радіаційний фактор.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2025. Вип. 30. C. 322-333. doi: 10.33145/2304-8336-2025-30-322-333

повний текст