|
Д. А. Базика1, В. А. Жовнір1, К. М. Бруслова1, Л. О. Ляшенко1, Т. І. Пушкарьова1,
Н. М. Цвєткова1, А. П. Рибальська1, Т. П. Гавриленко3, В. Г. Кондрашова1, Ж. С. Ярошенко1,
Л. О. Гончар1, І. В. Трихліб1, В. Ф. Кузьменко1, С. М. Яцемирський1, В. Д. Письменний2,
Ю. М. Самсон1, О. М. Іванова1, Т. О. Черниш1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, б"р Тараса Шевченка, 13, м. Київ,
01024, Україна
3Консультативно"діагностичний центр № 1 Дарницького району м. Києва, вул. Тростянецька,
8Д, м. Київ, 02091, Україна
ВПЛИВ ВМІСТУ СИРОВАТКОВОГО ФЕРИТИНУ НА ЧАСТОТУ ТА ВИД ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ДІТЕЙ З ГОСТРИМИ ЛІМФОБЛАСТНИМИ ЛЕЙКЕМІЯМИ, ЖИТЕЛІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ, ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: вивчення частоти та виду бактеріально-грибкових ускладнень і результату гострих лімфобластних лейкемій
(ГЛЛ) з урахуванням вмісту сироваткового феритину у дітей, жителів радіоактивно забруднених територій України
після аварії на ЧАЕС.
Матеріали та методи. Обстежено 146 дітей, хворих на ГЛЛ, жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України. Період спостереження за дітьми – 15 років. Встановлення діагнозу ГЛЛ і розподіл хворих за варіантами
проводились згідно з FAB-класифікацією та результатами імунофенотипування бластних клітин кісткового мозку.
Хіміотерапія призначалась за протоколами Берлін-Франкфурт-Мюнстер групи (BFM). Хворі обстежувались після
терапії індукції ремісії. Оцінювали частоту та вид бактеріально-грибкових і токсичних ускладнень. Враховували
кількість летальних випадків залежно від віку хворих, варіантів ГЛЛ та вмісту сироваткового феритину (СФ). Дози
опромінення на кістковий мозок у хворих розраховували за весь термін їхнього проживання на РЗТ після аварії.
Обробку отриманих матеріалів проводили за методами математичної статистики.
Результати. 146 хворих на ГЛЛ були розподілені за варіантами: з про-В – 21 дитина (14,4 %), «загальним» типом – 97 (66,4 %,) пре-В – 12 (8,2 %), Т-ГЛЛ – 16 (11,0 %). Сформовано три групи з урахуванням рівнів СФ: І група (n = 53) – СФ до 200 нг/мл; ІІ група (n = 49) – СФ від 200 нг/мл до 500 нг/мл; ІІІ група (n = 44) – СФ вище
500 нг/мл. Рівень гемоглобіну та число еритроцитів в крові знижувалися з підвищенням вмісту СФ (р < 0,05). Виявлений прямий кореляційний зв’язок між вмістом СФ і середнім об’ємом еритроцита (r = 0,45; р < 0,05). Анемії у
хворих були нормоцитарні. Найменша кількість хворих з надлишком заліза була серед дітей з пре-В-ГЛЛ (1 з 12).
Встановлено зворотний кореляційний зв’язок між концентрацією трансферину і середнім вмістом гемоглобіну в
еритроциті (r = -0,6; р < 0,05). Сепсис та інфекції ділянки ануса частіше спостерігалися у хворих з рівнем СФ вище
200 нг/мл. Перебіг пневмонії ускладнювався при СФ вище 500 нг/мл. Мукозити порожнини рота та кишечника не
залежали від рівня СФ. Частота системних токсичних ефектів після хіміотерапії підвищувалась при рівні СФ вище
500 нг/мл. Кількість летальних випадків у дітей при вмісті СФ вище 500 нг/мл зростала майже вдвічі. Більшість
хворих помирали при варіантах про-В-ГЛЛ (15 з 21) та Т-ГЛЛ (8 з 16). Менше дітей помирало при «загальному»
типі ГЛЛ (14 з 97 – 14,4 %). У хворих на пре-В-ГЛЛ число летальних випадків не залежало від рівнів СФ. При «загальному» типі та Т-ГЛЛ частіше помирали діти при надлишку заліза в організмі. Середні дози опромінення на
кістковий мозок становили (4,9 ± 0,4) мЗв і вони не впливали на решту показників.
Висновки. Надлишок заліза в організмі впливає на частоту, вид інфекційних ускладнень і результат гострих
лімфобластних лейкемій у дітей, що потребує своєчасної діагностики та проведення профілактичних заходів.
Ключові слова: діти; гострі лейкемії; інфекційно-грибкові ускладнення; хіміотерапія; летальні випадки; дози опромінення на кістковий мозок.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2025. Вип. 30. C. 310-321. doi: 10.33145/2304-8336-2025-30-310-321
 повний текст
|
