ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

А. А. Живецька-Денисова, І. І. Воробйова, Л. А. Лозова, О. В. Шамаєва, С. К. Стрижак

ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук
України», вул Платона Майбороди, 8, Київ, 04050, Україна

БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНІ З ІНТРАПЛАЦЕНТАРНИМ НАКОПИЧЕННЯМ ¹³⁷Cs

Не можна недооцінювати вплив навколишнього середовища на здоров’я людини в сучасних умовах. Вивчення патогенезу захворювань неможливе без встановлення факторів дестабілізації біологічних мембран – основи патологічних реакцій в організмі людини. У статті висвітлюється проблема перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, пов’язана з накопиченням радіоцезію в плаценті.
Мета: визначити біохімічні маркери невиношування вагітності, пов’язані з накопиченням ¹³⁷Cs у плаценті.
Матеріали та методи. Відповідно до дизайну дослідження вагітні були розподілені на групи: до першої (група 1) увійшли 153 жінки з репродуктивними втратами в анамнезі та ознаками переривання поточної вагітності; до контрольної (група 2) – 30 жінок з неускладненим перебігом вагітності та анамнезом. Жінки першої групи були розподілені на підгрупи: 1а – в яких вагітність закінчилася вчасними пологами, незважаючи на загрозливі ознаки переривання; 1в – вагітність закінчилася пізніми передчасними пологами; 1c – вагітність закінчилася ранніми передчасними пологами. В плацентах обох груп методом β-спектрометрії виявлено накопичення ¹³⁷Cs з різною активністю. Дія ¹³⁷Cs полягає в активації вільнорадикальних процесів. Силу окисного стресу досліджували за вмістом у крові дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА). Антиоксидантну здатність визначали за активністю каталази, глутатіон-S-трансферази та супероксиддисмутази (СОД). Біохімічні дослідження проводили на спектрофотометрі «Specol-11» (Німеччина).
Результати. Підвищення ДК в І триместрі в 2,25 раза, в ІІ і ІІІ триместрах відповідно в 1,25 і 1,5 раза свідчить про активацію вільнорадикальних реакцій. Тригером пізніх передчасних пологів є збільшення МДА в І триместрі на 17,4 %. Підвищення МДА на 23,4 % в І триместрі свідчить про ризик ранніх передчасних пологів і внутрішньоутробної загибелі плода. Зниження активності СОД в І триместрі на 13,0 % може бути предиктором передчасних пологів. Зниження активності СОД на 18,2 % у І триместрі свідчить про декомпенсацію адаптаційних механізмів. Внаслідок оксидативного стресу, спричиненого накопиченням ¹³⁷Cs у плаценті, майже в 2 рази знижується активність глутатіон-S-трансферази. У І триместрі активність каталази в крові вагітних 1в та 1c підгруп була знижена на 39,2 % та 44,9 %. Динаміка каталази у ІІ триместрі вказує на активацію пристосувальних реакцій. Після 25 тижнів у вагітних 1в і 1c підгруп відбувається пригнічення активності каталази через виснаження механізмів антиоксидантного захисту. Активність ¹³⁷Cs у плаценті вище 4,5 Бк/кг викликає виснаження антиоксидантних механізмів, що підтверджується стійким пригніченням активності каталази та СОД на фоні високих рівнів ДК та МДА в крові. Критичною для вагітності є активність ¹³⁷Cs у плаценті понад 10,4 Бк/кг.
Висновки. Накопичення ¹³⁷Cs у плаценті призводить до активації перекисного окислення ліпідів понад можливості антиоксидантної системи. Екстремальні ефекти залежать від активності ¹³⁷Cs і компенсаторної здатності плаценти. Показники МДА, ДК, СОД і каталази є прогностичними щодо потужності оксидативного стресу та сценаріїв вагітності.
Ключові слова: невиношування вагітності; плацента; ¹³⁷Cs; перекисне окислення ліпідів; антиоксидантний

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 447-464. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-447-464

повний текст