В. А. Позниш1, О. С. Леонович1, Д. В. Вдовенко2
1 Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Ю. Іллєнка, 53, Київ, 04050,
Україна
2 Національний університет фізичного виховання і спорту України, вул. Фізкультури, 1, м. Київ,
03150, Україна
ЗВ’ЯЗОК РІВНЯ СПРИЙНЯТОГО СТРЕСУ, АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА СКЛАДОВИХ БУДОВИ ТІЛА У ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЗНАЮТЬ ПЕРМАНЕНТНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID;19 ТА ВІЙНИ В УКРАЇНІ
Мета: оцінити вплив стресових життєвих подій, що відбувалися в період впровадження обмежувальних заходів
при пандемії COVID-19 та впродовж повномасштабної російської агресії, на антропометричні показники та складові будови тіла дітей 10–17 років.
Матеріали і методи. Досліджувана група складалася з 56 хлопців та 70 дівчат віком 10–17 років, які проживали на радіоактивно забруднених територіях Житомирської, Рівненської та Київської областей зі щільністю забруднення ґрунтів 137Cs від 18 до 235 кБк/м2. Вплив стресових чинників оцінювали за шкалою сприйняття стресу
(PSS-10). Вимірювали масу тіла, зріст, окружність талії (ОТ) та окружність стегон (ОС). Розраховували індекс маси тіла (ІМТ), співвідношення ОТ до ОС, співвідношення ОТ до зросту. Склад тіла (вміст жиру, скелетних м’язів,
індекс вісцерального жиру та базальний обмін речовин) визначали за допомогою смарт терезів OMRON, заснованих на методі біоелектричного імпедансу.
Результати. Переважна більшість обстежених дітей (76,19 %) мали підвищений рівень сприйнятого стресу, при
цьому дівчата загалом частіше розцінювали певні життєві події як стресові. Найсильнішим тригерним стресовим чинником було «Безпосереднє свідчення бойових дій»; підкріплюючим стрес фактором – «Розташування
поруч з будинком гучномовця, що попереджає про небезпеку». Фактор «Негативний вплив COVID-19» на поточний момент істотно не позначався на рівні сприйнятого стресу. Встановлено вірогідний поточний ефект
взаємодії статі, віку та рівня сприйняття стресу, які характеризуються зниженням рівня сприйняття стресу у
хлопців з мінімальними показниками у 16–17-річному віці та, навпаки, підвищенням рівня сприйняття стресу у
дівчат з максимальними показниками у тому ж віці. Визначено гендерні та вікові особливості антропометричних значень і показників будови тіла. Показано що з віком індекс вісцерального жиру у хлопців поступово
зменшувався, а у дівчат, навпаки, зростав, досягаючи вірогідної відмінності у 16–17-річному віці. Рівень сприйнятого стресу мав прямі кореляційні зв’язки з масою тіла, ІМТ, ОС, ОТ, індексом WtHR, індексом вісцерального
жиру, загальним вмістом жиру та зворотний зв’язок із вмістом скелетних м’язів. Залежна змінна індекс вісцерального жиру та категоріальний фактор – рівень сприйнятого стресу виявили значущий поточний ефект
взаємодії достатньої потужності, як для осіб чоловічої, так і жіночої статі. Антропометричні значення і показники будови тіла не мали вірогідної залежності від активності 137Cs в тілі дітей та їх середньорічних накопичених доз внутрішнього опромінення. Встановлено слабкі зворотні залежності рівня сприйнятого стресу з активністю 137Cs в тілі дітей та їх середньорічними накопиченими дозами внутрішнього опромінення.
Висновки. Переважна більшість дітей, сприймають події, що відбуваються в Україні, як стресові. З підвищеним
рівнем сприйнятого стресу тісно пов’язана низка змін антропометричних індексів і показників будови тіла, зокрема збільшення індексу вісцерального жиру. Рівень сприйнятого стресу зворотно корелює з активністю 137Cs в
тілі дітей та їх середньорічними накопиченими дозами внутрішнього опромінення.
Ключові слова: діти; COVID-19; війна; сприйнятий стрес; антропометричні показники; склад тіла; абдомінальне ожиріння.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2024. Вип. 29. C. 401-418. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-401-418
повний текст
|