|
Д. О. Білий, О. М. Настіна, Г. В. Сидоренко, Н. В. Курсіна, О. Д. Базика, О. С. Ковальов,
Д. А. Базика
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ І В УЧАСНИКІВ АВАРІЙНИХ РОБІТ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ
Мета. Провести порівняльний аналіз стану серцево-судинної системи в учасників ліквідації наслідків аварії
(УЛНА) на Чорнобильській АЕС та військовослужбовців (ВС) Збройних Сил України (ЗСУ), які брали участь у
боротьбі з військовою агресією росії, та оцінити роль факторів військової служби на розвиток кардіальної
патології.
Матеріали та методи. У дослідження включили 81 УЛНА та 161 ВС ЗСУ чоловічої статі, які перебували на обстеженні та лікуванні у відділенні кардіології ННЦРМГО з 2022 по 2024 рік. Середній вік обстежених УЛНА складав (56,0 ± 2,5) років, а ВС – (45,9 ± 8,8) років. За сучасними стандартами виконували клінічне обстеження,
електрокардіографію, ехо-допплеркардіографічне (ЕхоКГ) дослідження, статистичний аналіз.
Результати. Встановлено, що серед обстежених обох груп, які зараз знаходяться у віці від 50 до 60 років, УЛНА
на момент розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) були молодші від ВС в середньому на 7,5 і 5,4 року відповідно. Серед УЛНА було більше пацієнтів з ГХ III стадії, стенокардією напруги
функціонального класу (ФК) III і серцевою недостатністю (СН) 2Б стадії, тоді як у ВС була вищою частка
пацієнтів з ГХ ІІ стадії, ФК ІІ та СН І. Крім того інфаркт міокарда (ІМ) в минулому перенесли 42 % УЛНА проти
14,8 % ВС (р < 0,001) і у перших була більшою частка пацієнтів з АВ-блокадами (41,3 проти 16,7 %, р < 0,001).
Ехокардіографічні показники свідчили про те, що в УЛНА порівняно з ВС частіше виявляли розширення об’ємів
лівого шлуночка, потовщення задньої стінки та міжшлуночкової перетинки і, як наслідок, гіпертрофію міокарда, зокрема ексцентричну гіпертрофію. Встановлено, що ризик розвитку ГХ під час війни був в 3,32 раза вищим
у мобілізованих ВС порівняно з кадровим складом ЗСУ, в 2,41 раза більшим у ВС, які брали участь в бойових діях,
та в 5,27 раза вищим у ВС з уламковими або кульовими пораненнями. Ризик розвитку ІХС був пов’язаний тільки
з кадровим складом ВС: у мобілізованих ВС він був в 3,84 раза вищим, ніж у кадрових офіцерів.
Висновки. Група УЛНА відрізнялась від ВС більш тяжким перебігом ГХ, ІХС та СН, вони мали більш тяжкі зміни
структури міокарда лівого шлуночка. Скоріше за все це пояснюється фактом захворюваності на ГХ та ІХС у більш
молодому віці, отже і довшою тривалістю цих хвороб, що призводило до тяжчого патологічного ремоделювання міокарда.
Ключові слова: військовослужбовці Збройних Сил України; гіпертонічна хвороба; ішемічна хвороба серця; уламкові та кульові поранення; учасники ліквідації наслідків аварії.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 311-326. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-311-326
 повний текст
|
