Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Д. А. Базика, О. О. Литвиненко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна

МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ ФЕНОТИПИ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, ЇХ ПРОЛІФЕРАТИВНА АКТИВНІСТЬ, СТУПІНЬ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ І ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: аналіз молекулярно-генетичних фенотипів, їх проліферативної активності, ступеня розповсюдженості та диференціювання пухлин у хворих на рак молочної залози, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Матеріали і методи. Обстежено 96 хворих на рак молочної залози (РМЗ), які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Використовували клінічні, рентгенологічні, інструментальні, морфологічні, імуногістохімічні методи дослідження.
Результати та висновки. У пацієнтів, які зазнали впливу радіаційного випромінювання, частота, з якою зустрічаються молекулярно-генетичні фенотипи РМЗ, дещо відрізняється від загально відомих даних. Так, люмінальний А фенотип діагностовано у 17,7 %, люмінальний В у 56,2 %, Her2/neu експресуючий у 6,2 % та тричі негативний (ТН) фенотип у 19,8 % пацієнтів. Показники проліферативної активності в середньому у хворих з люмінальним А фенотипом були на рівні 12,7 %, люмінальним В – 41,5 %, тричі негативним – 55,6 % та Her2/neu позитивним РМЗ – 32,5 %. У хворих з різними молекулярно-генетичними фенотипами діагностуються різні значення розповсюдженості критеріїв TNM. Метастатичні ураження реґіонарних лімфатичних вузлів (ЛВ) діагностовано у 97,9 % пацієнтів, які відносяться до всіх фенотипів РМЗ. Значення Ki-67, що не перевищували 20 %, виявлені у 22,9 % хворих, основна кількість – 17,7 % мали люмінальний А підтип. У 77,1 % хворих значення Ki-67 знаходились за межами 20 %, що свідчить про більш агресивний перебіг захворювання у переважної кількості пацієнтів, до яких відносились хворі з різними молекулярно-генетичними підтипами, крім люмінального А. Високий ступінь диференціювання пухлин молочної залози діагностовано у 8,3 % хворих. Більшість із них (6,2 %) мали люмінальний А фенотип. Помірний ступінь диференціювання виявлено у 65,6 %, де у 43,7 % хворих був люмінальний В Her2/neu негативний фенотип. Низький ступінь диференціювання діагностовано у 26 % пацієнтів, серед яких у 12,5 % діагностовано ТН та у 9,4 % люмінальний В Her2/neu негативний фенотип.
Ключові слова: рак молочної залози; молекулярно-генетичні фенотипи; проліферативна активність; ступінь розповсюдженості; ступінь диференціювання.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 295-310. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-295-310

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини