Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Д. А. Базика, К. В. Куц, І. В. Перчук, Г. Ю. Крейніс, К. Ю. Антипчук, З. Л. Василенко,
М. С. Григоренко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна

ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС ТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ, ЯКІ Є РЕКОНВАЛЕСЦЕНТАМИ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19)

Мета: провести клініко-нейрофізіологічне обстеження учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) і військовослужбовців Сил Оборони України (ЗСУ), які перехворіли на коронавірусну хворобу (COVID-19) та осіб груп порівняння з метою вивчення впливу віддалених наслідків дії іонізуючого випромінювання, психоемоційного стресу та перенесеної коронавірусної інфекції на стан церебрального функціонування.
Матеріали та методи. Проспективне клінічне дослідження УЛНА на ЧАЕС і військовослужбовців ЗСУ, які перехворіли на коронавірусну хворобу (COVID-19) та осіб груп порівняння. Основна група – 30 УЛНА на ЧАЕС чоловічої статі, з верифікованим COVID-19 в анамнезі (УЛНА COVID+), які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986–1990 роках. Як групу нозологічного контролю (ГНК) протягом 2020–2022 років обстежено 24 особи чоловічої статі з верифікованою хронічною недостатністю мозкового кровообігу (ХНМК), які не зазнали впливу джерел іонізуючого випромінювання, впливу психоемоційного стресу, пов’язаного з повномасштабною війною, та не хворіли на COVID-19. Військовослужбовці ЗСУ залежно від наявності COVID-19 в анамнезі були розподілені на 2 підгрупи: «COVID+» (n = 20) і «COVID-» (n = 15). Діагностику нейропсихіатричних розладів здійснювали за діагностичними рубриками МКХ-10. Візуальний і спектральний аналіз ЕЕГ проводили для оцінки церебральних функцій у стані пасивного неспання (rsEEG).
Результати. Достовірно за клінічними психоневрологічними характеристиками групи УЛНА на ЧАЕС «COVID+» та ГНК практично не відрізнялись, за винятком достовірно вищої частоти органічного розладу особистості (F07) в групі УЛНА на ЧАЕС «COVID+» (p < 0,001). У групі УЛНА на ЧАЕС «COVID+» виявлено достовірне збільшення відносної ( %) спектральної дельта-потужності кЕЕГ білатеральне зниження відносної спектральної тета-потужності у фронтальних ділянках та збільшення абсолютої спектральної дельта-потужності у лівій постеро-темпоральній ділянці відносно ГНК (p < 0,05). У групі ЗСУ «COVID+» виявлено достовірне збільшення відносної спектральної тета-потужності з білатеральним ексцесом у тім’яних ділянках (р < 0,05–0,01), а також достовірне зростання абсолютної спектральної тета-потужності білатерально в лобних ділянках (р < 0,05) відносно групи ЗСУ «СОVID-».
Висновки. В УЛНА на ЧАЕС реконвалесцентів COVID-19 вперше виявлено виражене дифузне сповільнення біоелектричної активності головного мозку до дельта-частот відносно ГНК. У військовослужбовців ЗСУ, які перехворіли на COVID-19, спостерігається помірно виражена стійка церебральна дисфункція. Дані зміни потребують подальшого спостереження та вивчення.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа; ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА); посттравматичний стресовий розлад; ЗСУ; кількісна електроенцефалографія (кЕЕГ); COVID-19.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 271-294. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-271-294

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини