|
Д. А. Базика, К. В. Куц, І. В. Перчук, Г. Ю. Крейніс, К. Ю. Антипчук, З. Л. Василенко,
М. С. Григоренко
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС ТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ, ЯКІ Є РЕКОНВАЛЕСЦЕНТАМИ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19)
Мета: провести клініко-нейрофізіологічне обстеження учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) і військовослужбовців Сил Оборони України (ЗСУ), які перехворіли на
коронавірусну хворобу (COVID-19) та осіб груп порівняння з метою вивчення впливу віддалених наслідків дії
іонізуючого випромінювання, психоемоційного стресу та перенесеної коронавірусної інфекції на стан церебрального функціонування.
Матеріали та методи. Проспективне клінічне дослідження УЛНА на ЧАЕС і військовослужбовців ЗСУ, які перехворіли на коронавірусну хворобу (COVID-19) та осіб груп порівняння. Основна група – 30 УЛНА на ЧАЕС чоловічої статі, з верифікованим COVID-19 в анамнезі (УЛНА COVID+), які брали участь у ліквідації наслідків аварії
на ЧАЕС у 1986–1990 роках. Як групу нозологічного контролю (ГНК) протягом 2020–2022 років обстежено 24
особи чоловічої статі з верифікованою хронічною недостатністю мозкового кровообігу (ХНМК), які не зазнали
впливу джерел іонізуючого випромінювання, впливу психоемоційного стресу, пов’язаного з повномасштабною
війною, та не хворіли на COVID-19. Військовослужбовці ЗСУ залежно від наявності COVID-19 в анамнезі були
розподілені на 2 підгрупи: «COVID+» (n = 20) і «COVID-» (n = 15). Діагностику нейропсихіатричних розладів
здійснювали за діагностичними рубриками МКХ-10. Візуальний і спектральний аналіз ЕЕГ проводили для оцінки
церебральних функцій у стані пасивного неспання (rsEEG).
Результати. Достовірно за клінічними психоневрологічними характеристиками групи УЛНА на ЧАЕС «COVID+»
та ГНК практично не відрізнялись, за винятком достовірно вищої частоти органічного розладу особистості (F07)
в групі УЛНА на ЧАЕС «COVID+» (p < 0,001). У групі УЛНА на ЧАЕС «COVID+» виявлено достовірне збільшення
відносної ( %) спектральної дельта-потужності кЕЕГ білатеральне зниження відносної спектральної тета-потужності у фронтальних ділянках та збільшення абсолютої спектральної дельта-потужності у лівій постеро-темпоральній ділянці відносно ГНК (p < 0,05). У групі ЗСУ «COVID+» виявлено достовірне збільшення відносної спектральної тета-потужності з білатеральним ексцесом у тім’яних ділянках (р < 0,05–0,01), а також достовірне зростання абсолютної спектральної тета-потужності білатерально в лобних ділянках (р < 0,05) відносно групи ЗСУ
«СОVID-».
Висновки. В УЛНА на ЧАЕС реконвалесцентів COVID-19 вперше виявлено виражене дифузне сповільнення біоелектричної активності головного мозку до дельта-частот відносно ГНК. У військовослужбовців ЗСУ, які перехворіли на COVID-19, спостерігається помірно виражена стійка церебральна дисфункція. Дані зміни потребують
подальшого спостереження та вивчення.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа; ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА); посттравматичний стресовий розлад; ЗСУ; кількісна електроенцефалографія (кЕЕГ); COVID-19.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 271-294. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-271-294
 повний текст
|
