ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Д. А. Базика¹, К. М. Бруслова¹, Л. О. Ляшенко¹, С. М. Бакалінська³, Т. П. Гавриленко³,
З. М. Родіна³, Т. І. Пушкарьова¹, Н. М. Цвєткова¹, В. Г. Кондрашова¹, А. Л. Зайцева¹,
Л. О. Гончар¹, В. Д. Письменний², І. В. Трихліб¹, В. Г. Боярський¹, О. Я. Плескач¹,
О. М. Іванова¹, С. Г. Горбачов¹, Т. О. Черниш¹

¹ Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
² Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, б"р Тараса Шевченка, 13, м. Київ,
01024, Україна
³ Консультативно"діагностичний центр дитячий Дарницького району м. Києва,
вул Тростянецька, 8Д, м. Київ, 02091, Україна

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДІТЕЙ, ЖИТЕЛІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Мета: оцінити структурні особливості, метаболічні біохімічні зміни в кістковій тканині та їх регуляцію у дітей, жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ).
Матеріали і методи. Обстежено 148 дітей віком від 7 до 18 років. Щільність кісткової тканини (ЩКТ) надано в трьох градаціях за середнім квадратичним відхиленням: І – нормативна (n = 75), ІІ – знижена (n = 45 ) і ІІІ – дуже низька (n = 28). У родоводі дітей враховували наявність жовчнокам’яної і сечокам’яної хвороб, онкологічні та ендокринні хвороби, а також переломи кісток. У дітей оцінювали переломи кісток в анамнезі, аномалії щелепи. Вивчали біохімічні параметри крові: рівні загального білка, лужної фосфатази (ЛФ), сироваткового заліза (СЗ), креатиніну, кальцію, вітаміну D, вміст амінокислот в сечі, рівні паратгормону, кальцитоніну, тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ), вільного тироксину (FT4), кортизолу в сироватці крові. Розраховували дози опромінення учасників дослідження.
Результати. Діагностика змін в органічній компоненті кісток базувалась на зниженому рівні креатиніну в сироватці крові, гліцину і лізину та підвищеному вмісті оксипроліну в сечі. Встановлено прямий зв’язок між рівнем оксипроліну в сечі та ТТГ в сироватці крові (r = 0,42; р < 0,05). Зміни в мінеральній компоненті кісток супроводжувались дефіцитом кальцію, підвищеною концентрацією ЛФ в сироватці крові та зниженою ЩКТ. Встановлено прямий зв’язок між рівнями кальцію та ЛФ в сироватці крові (r = 0,33) та зворотний зв’язок ЛФ з ЩКТ (r = -0,60) (р < 0,05). Встановлено зворотний зв’язок між вітаміном D та активністю ЛФ в сироватці крові (r = -0,34); між вітаміном D і СЗ в сироватці крові (r = -0,35) (р < 0,05). Встановлено частоту та структуру змін показників у дітей залежно від градацій ЩКТ. Ранжировані біохімічні параметри, що віддзеркалюють органічну, мінеральну компоненти кісток, рівень заліза та гормональну регуляцію процесів остеоутворення. Індивідуалізовані дози опромінення дітей (середня доза, яку може отримати група дітей відповідного віку, що проживають в цій місцевості) становили (0,66 ± 0,04) мЗв і вони не корелювали з іншими показниками. Висновки. Дослідження метаболізму функціонування кісткових структур та їх регуляції у дітей сприяє своєчасній корекції виявлених змін.
Ключові слова: діти; органічна і мінеральна складові кісток; сироваткове залізо; тиреоїдна система; кортизол; дози опромінення.