|
Д. А. Базика1, К. М. Бруслова1, Л. О. Ляшенко1, Т. І. Пушкарьова1, Н. М. Цвєткова1,
С. Г. Галкіна1, В. Г. Кондрашова1, Ж. С. Ярошенко1, Л. О. Гончар1, В. Д. Письменний2,
І. В. Трихліб1, С. М. Яцемирський1, В. Г. Боярський1, Т. О. Черниш1, О. М. Іванова1,
С. Г. Горбачов1
1 Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
2 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, б"р Тараса Шевченка, 13, м. Київ,
01024, Україна
КРИТЕРІЇ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ В СТРУКТУРІ КІСТКОВОЇ
ТКАНИНИ У ДІТЕЙ, ЖИТЕЛІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ
ТЕРИТОРІЙ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Мета: визначити зміни в структурі кісткової тканини та обґрунтувати тактику лікування дітей, хворих на гострі
лімфобластні лейкемії (ГЛЛ), і дітей без онкогематологічної патології, жителів РЗТ.
Матеріали і методи. Обстежено 220 дітей, жителів РЗТ. З них: 120 хворих на ГЛЛ (І група) та 100 пацієнтів без онкогематологічної патології зі змінами в остеоні та обміні заліза (ІІ група). Із «загальним» типом ГЛЛ було 81,7 %,
про-В-ГЛЛ – 10,0 % та Т-ГЛЛ – 8,3%. Враховували частоту переломів кісток, наявність аномалії щелеп. Оцінювали
вид патології у родичів дітей. Досліджували показники гемограми та мієлограми. Вивчали біохімічні параметри
крові: загальний білок, креатинін, кальцій, лужну фосфатазу, сироваткове залізо (СЗ) і феритин (СФ), трансферин,
вітамін D, склад амінокислот в сечі, щільність кісткової тканини (ЩКТ), рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ),
вільного тироксину, кортизолу в сироватці крові та розраховували дози опромінення дітей. Розробили та застосували лікувально-профілактичі заходи.
Результати. У дітей І групи після хіміотерапії (ХТ) відбувалась деградація колагену, підвищувалась екскреція оксипроліну, проліну з сечею та знижувався рівень гліцину і лізину. Зростало число хворих зі ЩКТ нижче 65 ум.од.
(p < 0,05). Збільшувалась кількість дітей з надлишком заліза в організмі (41,7 %). При рівні СФ вище 500 нг/мл у
хворих частіше спостерігались токсичні гепатити (p < 0,05) та летальні випадки (r = -0, 38; p < 0,01). Встановлено
прямий зв’язок між рівнем СФ і кортизолу в сироватці крові (r = 0,55; p < 0,05), між рівнем ТТГ (вище 3,3 мОд/л) в
сироватці крові та оксипроліном в сечі (r = 0, 39; p < 0,05), що негативно впливало на стан колагену. Підвищений
рівень кортизолу у дітей сприяв змінам в структурі кісткової тканині та гіршому прогнозу перебігу ГЛЛ (p < 0,01).
У осіб ІІ групи зі змінами в структурі кісток сума амінокислот була підвищена. У 30,0 % рівні СЗ перевищували нормативні показники. Дози опромінення у хворих на ГЛЛ складали в середньому (4,5 ± 0,9) мЗв, у жителів РЗТ –
(0,78 ± 0,07) мЗв і вони не корелювали з біохімічними параметрами крові та ЩКТ. Лікувально-профілактичні заходи були спрямовані на корекцію дефіциту білка, мінеральної компоненти кісткової тканини, виведення надлишку заліза з організму та нормалізацію гормонального статусу. У 81,7 %. хворих на ГЛЛ через 6 місяців після
закінчення ХТ відмічався позитивний ефект. У 80 % дітей без онкогематологічної патології відбувалась нормалізація показників.
Висновки. Діагностика змін у структурі кісткової тканини і корекція процесів остеоутворення у дітей розкривають механізми лейкемогенезу, визначають алгоритм щодо своєчасних підходів до профілактики захворювань системи крові, а також покращують якість життя дітей.
Ключові слова: діти, аварія на ЧАЕС, маркери остеоутворення, обмін заліза, щитоподібна залоза, кортизол, лікувальні заходи.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 243-258. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-243-258
 повний текст
|
