Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

О. В. Шеметун, О. О. Талан, О. Б. Дибська

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ХРОМОСОМ СОМАТИЧНИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ ПРИ РОЗВИТКУ ВТОРИННОГО РАДІАЦІЙНО-ІНДУКОВАНОГО ЕФЕКТУ СВІДКА

Мета: встановити рівень хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові людини при розвитку вторинного радіаційно-індукованого ефекту свідка.
Матеріали і методи. Лімфоцити периферичної крові людини; культура клітин недрібноклітинного раку легень людини лінії А-549 (опромінена in vitro 137Cs в дозі 0,50 Гр/неопромінена). Цитогенетичний аналіз рівномірно забарвлених хромосом лімфоцитів периферичної крові людини з визначенням частоти всіх типів аберацій.
Результати. Середньогрупова частота аберацій хромосом (4,75 на 100 клітин) у лімфоцитах периферичної крові людини, що культивувались з додаванням кондиційного культурального середовища від клітин-свідків недрібноклітинного раку легені людини клітинної лінії A-549, перевищувала контрольну (1,60 на 100 клітин) (p < 0,001) за рахунок збільшення частоти одиночних фрагментів від 1,20 до 3,95 на 100 клітин (p < 0,001). Середньогрупові частоти аберацій хромосом і аберацій хроматидного типу в лімфоцитах периферичної крові людини за розвитку первинного (5,80 і 4,35 на 100 клітин відповідно) і вторинного (4,75 і 3,95 на 100 клітин відповідно) радіаційно-індукованого ефекту свідка значуще не відрізнялись одна від одної (p > 0,05).
Висновки. За культивування лімфоцитів периферичної крові людини з додаванням кондиційного середовища від клітин-свідків недрібноклітинного раку легені людини А-549 зареєстровано вторинний радіаційно-індукований ефект свідка, цитогенетичним проявом якого було підвищення рівня хромосомної нестабільності внаслідок збільшення частоти аберацій хроматидного типу (одиночних фрагментів). Рівні аберацій хромосом хроматидного типу при розвитку первинного і вторинного радіаційно-індукованого ефекту свідка значуще не відрізнялися. Розвиток вторинного радіаційно-індукованого ефекту свідка не вплинув на індукцію аберацій хромосомного типу.
Ключові слова: радіаційно-індукований ефект свідка; лімфоцити периферичної крові людини; аберації хромосом; клітини недрібноклітинного раку легень людини лінії А-549.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 228-242. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-228-242

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини