|
Д. А. Курінний1, О. В. Земскова2, М. Г. Романенко1, Л. В. Неумержицька1, М. Ю. Макарчук3,
О. Е. Куцик4, С. Р. Рушковський3
1 Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та
онкології Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050,
Україна
2 Державна установа «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»,
вул. Платона Майбороди, 32, м. Київ, 04050, Україна
3 Навчально"науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, 01601, Україна
4 Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» МОЗ України, вул. В’ячеслава
Чорновола, 28/1, м. Київ, 01135, Україна
АНАЛІЗ ЗМІНИ МЕТИЛЮВАННЯ ДНК ПРИ МАНІФЕСТАЦІЇ ПРЯМОГО І ЗВОРОТНОГО ЕФЕКТІВ СВІДКА
Мета: дослідити зміни метилювання ДНК в клітинах-свідках та клітинах-індукторах при маніфестації прямого і
зворотного ефектів свідка.
Методи. Окреме та сумісно-роздільне культивування лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) 10 умовно здорових осіб; опромінення γ-квантами (випромінювач IBL-237C); модифікований метод кометного електрофорезу
(Сomet assay) в нейтральних умовах з використанням чутливого до метилювання ферменту рестрикції HpaII;
люмінесцентна мікроскопія з автоматизованою системою комп’ютерного програмного забезпечення аналізу результатів; статистичні методи.
Результати. Рівень метилювання ДНК у лімфоцитах периферичної крові (ЛПК) кількісно оцінювали за показниками міграції ДНК в агарозний гель: довжина хвоста «комети» (у мкм), відсотка ДНК у хвостовій частині «комети» та Tail Moment (TM), що одночасно враховує як кількість ДНК у хвостовій частині «комети», так і довжину хвоста. При окремому культивуванні ЛПК, опромінених γ-квантами (доза 1,0 Гр, потужність 2,34 Гр/хв), відмічено достовірне зниження середніх значень порівняно з неопроміненим контролем показників довжини хвоста «комет» ((57,03 ± 1,17) мкм проти (66,64 ± 2,03) мкм; p < 0,001) та Tail Moment (67,77 ± 1,22 проти 85,06 ± 2,30;
p < 0,001), що може вказувати на зменшення кількості сайтів рестрикції метил-чутливої рестриктази HpaII та, як
наслідок, збільшення рівня глобального метилювання ДНК. При реалізації прямого ефекту свідка в клітинахсвідках зростає рівень пошкоджень ДНК, що позначається достовірнем зниженням середніх значень показників: відсотка ДНК у хвостовій частині «комет» (p < 0,001), довжини хвостової частини (p < 0,001) та TailMoment
(p < 0,001) порівняно як з неопроміненим контролем, так і опроміненими ЛПК при окремому культивуванні, і
свідчить про зростання рівня глобального метилювання. Так само, як і в опромінених культурах лімфоцитів, які
культивувались окремо, в клітинах-індукторах спостерігали достовірне зниження середніх значень показників
довжини хвостової частини (p < 0,01) та TailMoment (p < 0,001) порівняно з контролем, що може вказувати на
зменшення кількості сайтів рестрикції та збільшення рівня глобального метилювання ДНК внаслідок опромінення. Між клітинами-індукторами та опроміненими клітинами, які культивувались окремо, не визначено різниці за
середніми значеннями всіх досліджуваних показників: відсотка ДНК у хвостовій частині комет (p > 0,05), довжини хвостової частини (p > 0,05) та TailMoment (p > 0,05), що може свідчити про відсутність змін рівня метилювання ДНК при впливі неопроміненої культури на опромінену при сумісно-роздільному культивуванні.
Висновок. Розвиток прямого ефекту свідка супроводжується епігенетичними змінами, що прявляються зростанням рівня метилювання ДНК в клітинах-свідках. Водночас в клітинах-індукторах змін рівня метилювання
ДНК не визначено, що свідчить про відсутність проявів зворотного ефекту свідка на епігенетичному рівні.
Ключові слова: сумісно-роздільне культивування лімфоцитів людини; іонізуюче випромінювання; прямий та зворотний ефекти свідка; метил-чутливий Comet assay.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2024. Вип. 29. C. 199-212. doi: 10.33145/2304-8336-2024-29-199-212
 повний текст
|
