ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

М. Кукушкіна¹, С. Коровін², О. Солодяннікова², Г. Сукач², В. Остафійчук², С. Дєдков²

¹Медична мережа «Добробут», вул. Юлії Здановської, 71-Г, м. Київ, 03022, Україна
²Національний інститут раку Міністерства охорони здоров’я України, вул. Юлії Здановської,
33/43, Київ, 03022, Україна

ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ БІОПСІЇ СТОРОЖОВОГО ЛІМФАТИЧНОГО ВУЗЛА В ПОРІВНЯННІ ЗІ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ ЗА ЛІМФАТИЧНИМИ ВУЗЛАМИ У ПАЦІЄНТІВ З МЕЛАНОМОЮ

Мета: оцінка впливу біопсії сторожового лімфатичного вузла без подальшої повної лімфодисекції незалежно від статусу сторожового лімфатичного вузла на результат лікування пацієнтів з меланомою шкіри.
Матеріали та методи. 309 пацієнтів з первинною меланомою шкіри були випадковим чином розподілені в групу широкого висічення первинної пухлини та біопсію сторожового лімфатичного вузла без подальшого повної лімфодисекції, незалежно від статусу сторожового лімфатичного вузла, або в групу широкого висічення меланоми шкіри. В ад'ювантному режимі застосовували інтерферон у низьких дозах .
Результати. 5-річна виживаність без прогресування становила (85,1 ± 3,0) % у групі широкого висічення та біопсії сторожового лімфатичного вузла та (78,4 ± 2,4) % у групі широкого висічення. 5-річна загальна виживаність не відрізнялась в обох групах: (88,6 ± 3,0) % проти (85,1 ± 2,4) % відповідно; відношення ризиків 0,97; p = 0,42.
Висновок. Біопсія сторожових лімфатичних вузлів у пацієнтів з меланомою шкіри підвищує показник безрецидивної виживаності, без впливу на загальну, що підтверджує діагностичну цінність цієї процедури.
Ключові слова: меланома, біопсія сторожового лімфатичного вузла, виживаність.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 513-518. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-513-518

повний текст