|
І. Є. Колпаков1, В. Ю. Вдовенко1, В. М. Зигало1, В. Г. Кондрашова1, Г. М. Чоботько2,
Л. А. Райчук2, О. С. Леонович1
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
2Інститут агроекології і природокористування НААН, вул. Метрологічна, 12, м. Київ, 03143,
Україна
РОЛЬ СПАДКОВОЇ СХИЛЬНОСТІ (ПОЛІМОРФНИХ МАРКЕРІВ ГЕНІВ ГЛУТАТІОН-S-ТРАНСФЕРАЗ, КАТАЛАЗИ, ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ СИНТАЗИ ОКСИДУ АЗОТУ) ТА ДЕЯКИХ НЕСПРИЯТЛИВИХ ЧИННИКІВ ДОВКІЛЛЯ У ВИНИКНЕННІ БРОНХООБСТРУКТИВНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ, МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ
Мета роботи: узагальнення результатів багаторічних досліджень авторами впливу поліморфізму генів, що кодують ферменти біотрансформації ксенобіотиків (GSTТ1, GSTM1, GSTР1), антиоксидантного захисту (С-262Т гена
каталази), ендотеліальну синтазу оксиду азоту (4a/4b VNTR-поліморфізм гена eNOS), та деяких чинників навколишнього середовища на виникнення бронхообструктивних порушень і розвиток бронхіальної астми у дітей,
мешканців РЗТ.
Матеріали та методи. Обстежені діти шкільного віку – мешканці радіоактивно забруднених територій (РЗТ), які
не мали клінічних ознак патології органів дихання. Делеційний поліморфізм С-262Т гена каталази, генів глутатіон-S-трансфераз GSTТ1, GSTM1, GSTР1 та поліморфізм у 4-му інтроні (4a/4b) гена eNOS досліджували в молекулярно-генетичній лабораторії Державного закладу «Референт-центр з молекулярної діагностики МОЗ України». Молекулярно-генетичні дослідження проводили шляхом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Дослідження вентиляційної спроможності легенів проводили методом комп’ютерної спірометрії за даними
аналізу петлі «потік–об’єм». Для виявлення ранніх змін вентиляційної спроможності дегенів – бронхіальної
гіперреактивності використовували фармакологічну інгаляційну пробу з бронхорозширювальним препаратом,
що впливає на β2-адренергічні рецептори легенів.
Результати та висновки. Одним з провідних механізмів, завдяки якому відбувається реалізація спадкової
схильності в бронхіальну астму у дітей, мешканців РЗТ, є поліморфізм певних генів глутатіон-S-трансферази, каталази, ендотеліальної синтази оксиду азоту. При таких поліморфних варіантах генів GST продукуються ізоформи ферментів зі зниженою активністю, що обмежує їхню спроможність до ефективної нейтралізації вільних радикалів, які утворюються в надлишковій кількості при активації процесів вільнорадикального окислення
внаслідок постійного надходження до організму дітей радіонуклідів з тривалим періодом напіврозпаду. Визначені несприятливі чинники, що підвищують ризик розвитку бронхообструктивних порушень та ймовірність їх
реалізації у вигляді бронхіальної астми у дітей – мешканців РЗТ. Встановлено, що серед них провідну роль
відіграє спадкова схильність до цього захворювання. З боку дитини такими негативними чинниками виявилися
несприятливі умови внутрішньоутробного розвитку, наявність ознак ексудативно-катарального діатезу, проявів
алергії та частих респіраторних захворювань з перших місяців життя.
Ключові слова: діти, радіоактивно забруднені території, чинники ризику, бронхіальна астма, поліморфізм генів глутатіон-S-трансфераз, каталази, ендотеліальної синтази оксиду азоту.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 329-347. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-329-347
 повний текст
|
