|
О. В. Камінський, О. В. Копилова, Д. Є. Афанасьєв, І. Г. Чикалова, І. М. Муравйова,
Н. С. Домбровська, О. П. Ліщенко, Л. О. Цвєт
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ НЕРЕНАЛЬНОГО НОРМОКАЛЬЦІЄМІЧНОГО ГІПЕРПАРАТИРЕОЗУ У ОСІБ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: оцінити гормонально-метаболічні патологічні зміни в осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, з вторинним нормокальціємічним неренальним гіперпаратиреозом у віддаленому періоді опромінення.
Матеріали та методи. Методи дослідження: загальновизнані клінічні, антропометричні, інструментальні (ультразвукове дослідження щитоподібної (ЩЗ) та прищитоподібних залоз), лабораторні (біохімічні, гормональні),
статистичні. У проспективному дослідженні у 48 осіб (група контролю 19 неопромінених осіб) та в ретроспективному дослідженні оцінені дані 2234 осіб, серед яких було 1 372 опромінених осіб дорослого віку (група
контролю – 862 неопромінені особи), було оцінено клінічні наслідки дії іонізуючого випромінювання на ендокринну систему постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Результати. Встановлена висока поширеність нестачі або дефіциту вітаміну D, що виявлено ретроспективно у
81,8 % постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та у 89,5% контрольної групи. В цілому забезпеченість організму
вітаміном D не залежала від дії радіаційного чинника, не відрізняючись в осіб різних груп спостереження. За
даними УЗД, гіперплазія прищитоподібної залози виявлена у 629 обстежених, що становило 28,2 %. Серед постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС гіперплазію прищитоподібних залоз мали 450 осіб (32,7 %), що в 1,6 разу
більше, ніж в осіб контрольної групи, в яких цей показник становив 20,7 % (р > 0,005). Гіперпаратиреоз (паратгормон > 65 нг/мл) діагностовано у 123 осіб, що становить 21,1 %, тобто практично у кожного п’ятого. Серед
постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС підвищення концентрації паратгормону у сироватці крові було виявлено у 94 осіб та у 25 осіб групи порівняння. Тобто частота гіперпаратиреозу дорівнювала 23,7 % серед постраждалих, що суттєво більше, ніж в осіб групи порівняння, у яких частота гіперпаратиреозу була 13,2 % (р < 0,005).
Частота виявленого нормокальціємічного неренального гіперпаратиреозу дещо відрізнялася у різні роки спостереження та зростає щороку.
Висновки. Встановлена висока поширеність нестачі або дефіциту вітаміну D у постраждалих внаслідок аварії
на ЧАЕС, яка, однак, не залежала від опромінення. Частота гіперплазій/аденом прищитоподібних залоз була в
1,6 разу більша у опромінених, ніж в осіб контрольної групи. Також виявлено щорічне зростання частоти неренального нормокальціємічного гіпертиреозу, частота котрого становила 23,7 % серед постраждалих, що суттєво
більше, ніж в осіб групи порівняння.
Ключові слова: аварія на ЧАЕС, опромінення, постраждалі внаслідок аварії, учасники ліквідації наслідків
аварії, іонізуюче випромінювання, прищитоподібні залози, гіперплазія, гіперпаратиреоз, щитоподібна залоза.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 316-328. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-316-328
 повний текст
|
