|
Ю. Єфімова, П. Федірко, Т. Бабенко, Р. Дорічевська
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОШИРЕНОСТІ ВІКОВОЇ МАКУЛЯРНОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ У ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ, ЯКІ ПРЕТЕНДУВАЛИ НА УЧАСТЬ В РОБОТАХ В УМОВАХ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
В останні десятиріччя для визначення поширеності в світі дегенеративних захворювань сітківки проведено
декілька масштабних епідеміологічних обстежень органа зору, що охопили великі групи населення. Результати
таких досліджень оцінювали протягом декількох десятиріч, а самі дослідження потребували значних матеріальних ресурсів. В Україні подібні великомасштабні проекти не проводились.
Метою роботи є дослідження поширеності вікової макулярної дегенерації в пілотній групі неопромінених осіб
працездатного віку для визначення придатності використання результатів для подальших епідеміологічних
досліджень в Україні.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективно-проспективний аналіз поширеності дегенеративних захворювань сітківки у пілотній групі осіб, які пройшли поглиблене обстеження, оскільки претендували на участь у роботах в шкідливих умовах дії іонізуючого випромінювання. Випадковим чином було відібрано результати первинних офтальмологічних оглядів 1 064 осіб, проведених у період з 18.01.2007 по 29.10.2009. Вік обстежених
на момент огляду коливався від 18,9 років до 67,5 років, чисельність осіб віком від 18 до 30 років, від 30 до 40
років, від 40 до 50 років була приблизно однаковою. Використано результати стандартизованого офтальмологічного обстеження.
Результати. У пілотній групі осіб працездатного віку рівень поширеності вікової макулярної дегенерації становив 196,4 на 1 000 осіб. Ризик-аналіз показав, що відносний ризик вікової макулярної дегенерації збільшувався з віком і становив 1,14 (95 % CI 1,07–1,21) для осіб віком 30–39 років у порівнянні з особами віком до 30
років; 1,3 (95 % CI 1,21–1,41) – для осіб віком 40–49 років; 1,3 (95 % CI 1,18–1,52) – для осіб віком 50–59 років;
1,86 (95 % CI 1,0–3,47) – для осіб старших за 60 і більше років. Співвідношення шансів (OR) мати захворювання на вікову макулярну дегенерацію для осіб віком 30–39 років у порівнянні з особами віком до 30 років становило 3,04 (95 % CI 1,79–5,15); для осіб віком 40–49 років – 5,49 (95 % CI 3,31–9,09); для осіб віком 50–59
років – 6,04 (95 % CI 3,36–10,88); для осіб віком 50–59 років – 6,04 (95 % CI 3,36–10,88) і для осіб старших за
60 років – 13,71 (95 % CI 3,68–51,15), у всіх випадках p < 0,0001.
Висновки. Встановлено, що визначений у пілотній групі рівень поширеності вікової макулярної дегенерації у
неопромінених осіб був високим і статистично достовірно збільшувався з віком. Показано, що результати первинних офтальмологічних обстежень пілотної групи осіб, які претендували на участь у роботах в умовах дії
іонізуючого випромінювання, придатні для епідеміологічних досліджень частоти і перебігу дегенеративних захворювань сітківки в осіб працездатного віку в Україні. Отримані результати важливі для практичної медицини,
оскільки вони дозволять оцінити перспективи потреб в медичній допомозі у вторинній і третинній ланці.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, іонізуюче випромінювання, вікова макулярна дегенерація, поширеність, сітківка, пігментний епітелій, макула.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 277-285. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-277-285
 повний текст
|
