Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

І. С. Дягіль, І. В. Абраменко, З. В. Мартіна, Н. А. Голярник, В. В. Бриченко, А. В. Мовчан,
А. А. Чумак, Д. А. Базика

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ПЕРЕБІГ ХРОНІЧНОЇ ЛІМФОЦИТАРНОЇ ЛЕЙКЕМІЇ НА ТЛІ ІНФЕКЦІЇ ВІРУСОМ SARS-COV-2

Мета – дослідити перебіг В-клітинної лімфоцитарної лейкемії (ХЛЛ) у хворих, які перенесли інфекцію вірусом SARS-CoV-2 з урахуванням наявності в анамнезі впливу іонізуючого випромінювання.
Методи. Дослідження проведено в групі з 51 хворого на ХЛЛ, які знаходились на лікуванні у відділенні радіаційної гематології ННЦРМ в період з січня 2020 р. (початок епідемії інфекції SARS-CoV-2) до серпня 2023 р. Серед обстежених: 19 (37,3 %) учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА); 15 (29,4 %) мешканців територій, забруднених радіонуклідами; 17 (33,3 %) хворих, які не мали в анамнезі даних щодо впливу іонізуючого випромінення (ІВ). Діагноз ХЛЛ встановлено на підставі клініко-гематологічних даних та результатів імунофенотипування клітин периферичної крові. Статистичні дослідження проведено з використанням програмного пакету SPSS software package, version 20.0.
Результати. У 14 хворих діагноз ХЛЛ встановлено вперше, у 7 з них ХЛЛ був діагностований через 2–17 міс. після перенесеної інфекції SARS-CoV-2. На відміну від хворих, які не перенесли коронавірусну інфекцію, особливістю перебігу ХЛЛ в них були виразна лімфаденопатія, яка в частині випадків супроводжувалась гіперлейкоцитозом, та необхідність раннього призначення терапії. 13 пацієнтів з раніше встановленим діагнозом перехворіли інфекцією SARS-CoV-2. У 7 (53,8 %) з них виникла потреба в початку специфічної протипухлинної терапії або розвинулась прогресія ХЛЛ. Повний курс вакцинації проти SARS-CoV-2 отримали 7 (13,5 %) пацієнтів. Згодом у 4 з них діагностовано інфекцію SARS-CoV-2, підтверджену позитивним ПЛР-тестом, у двох хворих виник рецидив основного захворювання протягом 1-2 міс. після вакцинації. Переважна більшість пацієнтів, у яких були виявлені ознаки впливу інфекції SARS-CoV-2 на перебіг ХЛЛ, належали до категорії постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Висновки. Вперше охарактеризовані особливості перебігу ХЛЛ, яку діагностовано після перенесеної інфекції SARS-CoV-2. Встановлено негативний вплив інфекції SARS-CoV-2 на перебіг ХЛЛ у значної частини хворих (53,8 %). Питання щодо ефективності проведення вакцинації хворим на ХЛЛ залишається дискутабельним.
Ключові слова: хронічна лімфоцитарна лейкемія, SARS-CoV-2, аварія на Чорнобильській АЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 267-276. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-267-276

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини