Д. А. Базика, К. М. Бруслова, Л. О. Ляшенко, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова,
С. Г. Галкіна, В. Г. Кондрашова, А. Л. Зайцева, Л. О. Гончар, В.Ф. Кузьменко, І. В. Трихліб,
Н. В. Кавардакова, В. Д. Письменний, Т. О. Черниш, О. Я. Плескач
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
РЕГУЛЯЦІЯ МЕТАБОЛІЗМУ В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ У ДІТЕЙ, ЖИТЕЛІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: встановити клініко-метаболічні особливості процесів остеоутворення та фактори, що впливають на
щільність кісткової тканини (ЩКТ), у дітей, жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ), після аварії на
ЧАЕС.
Матеріали і методи. Обстежено 539 дітей віком від 4 до 18 років. Сформовано 4 вікові групи: діти до 7 років,
7–10 років, 10–14 років, старші 14 років. Показники у дітей зі зниженою ЩКТ (85–65 ум. од. та нижче 65 ум. од.)
оцінювали відносно нормативної ЩКТ (100–85 ум. од.). Діагноз остеопенії та остеопорозу у дітей визначали за
Т-показником мінеральної ЩКТ. Вивчали сімейний анамнез родичів дітей. У дітей оцінювали масу тіла при народженні, переломи довгих кісток, скарги на осалгії, аномалії щелепи, карієс зубів, наявність ожиріння, гіпермобільний синдром (ГМС). Вивчали показники периферичної крові та біохімічні тести (загальний білок, лужна
фосфатаза (ЛФ), кальцій, вітамін D, креатинін, сироваткове залізо (СЗ), феритин), а також рівні кортизолу, тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ), вільного тироксину (FT4), в сироватці крові та ЩКТ. Розраховували дози опромінення дітей.
Результати. ЩКТ залежала від віку дітей. У родичів дітей зі ЩКТ нижче 65 ум. од. встановлено прямий кореляційний зв’язок між частотою сечокам’яної (СКХ) та жовчнокам’яної (ЖКХ) хвороб (р < 0,01), онкологічними й
ендокринними хворобами (р < 0,05). У пацієнтів зі ЩКТ нижче 65 ум. од. частіше розвивався карієс зубів (р < 0,05,
та рідше зустрічалось ожиріння (р < 0,05). Встановлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем креатиніну в
сироватці крові та ЩКТ (р < 0,01); зворотний кореляційний зв’язок між рівнем ЛФ в сироватці крові та ЩКТ
(р < 0,001). У третини дітей був дефіцит вітаміну D. Для дітей з остеопенією (ЩКТ 85–65 ум. од.) характерними
є переломи довгих кісток, підвищений рівень СЗ та ТТГ в сироватці крові; у дітей з остеопорозом (ЩКТ нижче
65 ум. од.) крім переломів, наявні більш високі рівні СЗ, ЛФ, кортизолу та дефіцит кальцію в сироватці крові,
ніж у осіб загальної групи з аналогічною ЩКТ, та підвищена частота ГМС. Дози опромінення дітей з остеопенією
були вищими, ніж при остеопорозі, і складали (1,17 ± 0,09) мЗв, при остеопорозі – (0,92 ± 0,06) мЗв (р < 0,05).
Дози опромінення дітей не корелювали з клінічними ознаками, біохімічними параметрами крові та ЩКТ.
Висновки. Вивчення механізмів функціонування кісткових структур у дітей залежно від їхнього метаболізму
дозволило визначити фактори, котрі впливають на процеси остеоутворення у дітей, жителів радіоактивно забруднених територій після аварії на ЧАЕС, та сформувати групи пріоритетного нагляду.
Ключові слова: діти, щільність кісткової тканини, остеопенія, остеопороз, обмін заліза, гормональна регуляція, дози опромінення, аварія на ЧАЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2023. Вип. 28. C. 225-238. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-225-238
повний текст |