ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Д. А. Базика¹, О. О. Литвиненко¹, О. О. Литвиненко²

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²ДНП «Національний інститут раку» МОЗ України, вул. Юлії Здановської, 33/43, м. Київ,
03200, Україна

ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА РОЗВИТОК РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Рак молочної залози (РМЗ) є однією з актуальних проблем охорони здоров’я, що обумовлена постійною тенденцією до зростання. Одним із факторів ризику розвитку РМЗ є іонізуюче випромінювання (ІВ). Численні епідеміологічні та експериментальні дослідження показали високу чутливість молочної залози (МЗ) до цього чинника. Розгляд моделей абсолютного та відносного ризиків виникнення радіоіндукованих пухлин МЗ в опромінених осіб показав значущість таких факторів, як вік у момент опромінення, кратність, частота опромінення, рівень дози та супутні непухлинні захворювання молочної і щитоподібної залози (ЩЗ). Надлишкові радіаційно зумовлені випадки раку МЗ виявлені серед опромінених жінок після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі. Детально представлені епідеміологічні особливості розвитку РМЗ під дією ІВ, що є одним із факторів зовнішнього середовища, який бере участь у формуванні сучасної канцерогенної ситуації. У зв’язку зі значною чутливістю МЗ до канцерогенної дії ІВ, ця форма новоутворень привертає особливу увагу після Чорнобильської аварії. Дія малих доз опромінення після Чорнобильської катастрофи призвела до хвилеподібних змін захворюваності на РМЗ в певні періоди років, а радіаційно-індукована захворюваність на дану патологію може відбуватися у вигляді спонтанної.
Ключові слова: діти, вікова періодизація, аварія на ЧАЕС, кісткова тканина, обмін заліза, щитоподібна залоза.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 22–48. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-22-48

повний текст