ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

А. А. Живецька-Денисова, І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко, Т. Д. Задорожна,
В. Б. Ткаченко, Ю. М. Бондаренко, С. К. Стрижак

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН
України», вул Платона Майбороди, 8, м. Київ, 04050, Україна

МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНО-ГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШКОДЖЕННЯ ПЛАЦЕНТИ ВНАСЛІДОК ІНКОРПОРУВАННЯ ¹³⁷Cs

Мета: дослідити морфологічні та імуно-гістохімічні особливості ураження плаценти внаслідок інкорпорування ¹³⁷Cs залежно від сценарію завершення вагітності.
Матеріали та методи. Матеріал дослідження – плаценти 60 жінок з репродуктивними втратами в анамнезі та ознаками переривання поточної вагітності (основна група) і плаценти 30 жінок з неускладненим перебігом вагітності та необтяженим анамнезом (контрольна група). Для детального аналізу зразки плаценти основної групи поділили на підгрупи. До підгрупи 1а увійшли 38 плацент від жінок, які народили в терміні 37–40 тижнів, незважаючи на ознаки переривання поточної вагітності. Підгрупа 1b – плаценти 13 жінок, які народили в терміні вагітності 28–36 тижнів + 6 днів. Підгрупа 1c – 9 зразків плаценти від жінок, які народили в терміні вагітності 22–27 тижнів + 6 днів. Об’ємну активність інкорпорованого ¹³⁷Cs у плаценті визначали за допомогою β-спектрометрії. Гістологічне дослідження плаценти проводили за стандартом. У плаценті досліджували такі експресії: CD31/PECAM-1, CD45/T200/LCA, CD56/NCAM-1, CEA/CD66e Ab-2, Vimentin, використовуючи непрямий метод виявлення стрептавідинпероксидази.
Результати. Встановлено, що плаценти накопичують ¹³⁷Cs. Різна об’ємна активність ізотопу корелює зі сценаріями вагітності. Внаслідок дії інкорпорованого ¹³⁷Cs з питомою масою понад 1,1 Бк/кг розвивається плацентарна дисфункція. Наслідки плацентарної дисфункції залежать від об’ємної активності ¹³⁷Cs і збереження адаптаційно-компенсаторних реакцій у плаценті. Залежно від сценарію перебігу вагітності встановлено морфологічні та імуногістохімічні особливості ураження плаценти інкорпорованим ¹³⁷Cs. Маркером несприятливого завершення вагітності є експресія раково-ембріонального антигену (РЕА, CEA) в плаценті.
Висновки. Невиношування вагітності (НВ) це мультифакторна патологія, пов’язана з патологічними змінами імунної та нейроендокринної регуляції, спадковими, інфекційними та екологічними факторами, які порушують адаптаційні механізми в системі «мати–плацента–плід». Інтраплацентарне опромінення ¹³⁷Cs – один із чинників у багатофакторній природі репродуктивних втрат. Внаслідок внутрішньоплацентарного опромінення ¹³⁷Cs порушується архітектура плаценти, підвищується активність прозапальних цитокінів CD45 й CD56, активується каскад коагуляції. Екстремальні ефекти залежать від об’ємної активності інкорпорованого в плаценті ізотопу та компенсаторної спроможності органу. Накопичення до 1,0 Бк/кг ¹³⁷Cs не впливає на перебіг гестації. Внутрішнє опромінення з активністю 4,5–10,4 Бк/кг ¹³⁷Cs виступає тригером пізніх передчасних пологів. Характер пошкоджень належить до категорії «Ураження материнської строми». Об’ємна активність ¹³⁷Cs понад 10,4 Бк/кг – ймовірна причина ранніх передчасних пологів та антенатальної загибелі плода. В цьому випадку, пошкодження зазнають материнські та плодові структури плаценти. Експресія віментину – маркер плацентарної деструкції внаслідок внутрішнього опромінення ¹³⁷Cs питомою масою понад 4,5 Бк/кг. Експресія РEA в плацентах жінок з НВ – унікальна знахідка і маркер передчасних пологів та антенатальної загибелі плода при внутрішньоплацентарному опроміненні ¹³⁷Cs питомою масою понад 4,5 Бк/кг.
Ключові слова: вагітність, плацента, ¹³⁷Cs, репродуктивні втрати, експресія CD45/T200/LCA, CD56/NCAM-1, CD31/PECAM-1, Vimentin, CEA/CD66e Ab-2.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 474–494. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-474-494

повний текст