ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

В. С. Іванкова¹, Е. А. Дьоміна², Т. В. Хруленко¹, Л. М. Барановська¹, О. А. Главін²

¹Національний інститут раку, вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ, 03022, Україна
²Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН
України, вул. Васильківська, 45, Київ, 03022, Україна

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ПРОМЕНЕВИХ УШКОДЖЕНЬ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗУ ПІСЛЯ РАДІОТЕРАПІЇ ХВОРИХ ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Стрімкий розвиток радіотерапевтичної техніки, впровадження в практику нанотехнологій променевої терапії (ПТ), урахування принципів радіобіології забезпечує підведення запланованої дози до обсягу мішені при мінімальному опроміненні здорових тканин зі збереженням гарантії якості ПТ. Отже, подальший розвиток ПТ полягає не тільки у втіленні нових технологій в променеву практику, але й у інтенсивному розвитку радіаційної медицини та клінічної радіобіології.
Мета: пошук оптимальних моделей високоенергетичної (HDR, high dose rate) брахітерапії (БТ) з використанням джерела ¹⁹²Ir у порівнянні з ефектами еталонного гамма-випромінювання ⁶⁰Со, тим самим, з метою підвищення ефективності хіміопроменевої терапії (ХПТ) хворих онкогінекологічного профілю (ОГП) з мінімальними променевими навантаженнями на критичні органи і тканини в оточенні пухлинного вогнища. Радіобіологічне дослідження має на меті визначення доцільності використання трансмембранного потенціалу та інтенсивності напрацювання активних форм кисню у лімфоцитах периферичної крові (ЛПК) хворих ОГП в якості предикторів радіочутливості немалігнізованих клітин з оточення пухлини або її ложа з метою мінімізації ускладнень при ПТ.
Матеріали та методи. Проведено комплексне консервативне лікування 115 хворим II–ІІІ стадій, T2–3N0–1M0. Залежно від методу HDR БТ на тлі хіміосенсибілізуючих засобів були сформовані 3 групи. Для радіобіологічних досліджень використовували зразки крові 24 хворих ОГП до початку проведення ПТ та 18 умовно здорових осіб (група контролю).
Результати. Аналіз безпосередніх результатів ефективності використання джерел ⁶⁰Со або ¹⁹²Ir при HDR БТ показав, що позитивна відповідь пухлини у хворих досліджуваних груп після курсу ХПТ збільшилась на 16,6 % та 20,1 % порівнян із застосуванням ⁶⁰Со НDR при БТ. При аналізі місцевих реакцій у хворих основних груп променеві реакції ІІ ступеня були відсутні. За результатами радіобіологічних досліджень встановлено, що рівень трансмембранного потенціалу у ЛПК хворих ОГП в 1,36 раза перевищував цей показник у групі УЗО.
Висновки. Таким чином, виникнення пізніх променевих ушкоджень залежить від точності індивідуального комп'ютерного планування та коректного відтворення запланованого курсу ПТ, від своєчасної корекції лікувальних програм, застосування комплексу раціональної медикаментозної профілактики, тяжкості патологічного процесу і супутньої патології, а також від використання виду HDR джерел випромінювання (¹⁹²Ir і ⁶⁰Со). Зміни значень трансмембранного потенціалу та інтенсивності напрацювання активних форм кисню в ЛПК хворих ОГП у порівнянні з умовно здоровими особами та високі значення цих показників у ЛПК окремих хворих є підставою для їх визначення перед плануванням ПТ в якості додаткових показників, що характеризують можливість виникнення променевих ускладнень.
Ключові слова: HDR брахітерапія, джерела високої потужності дози ¹⁹²Ir та ⁶⁰Co.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 455–473. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-455-473

повний текст