Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Н. В. Довганич1, С. М. Кожухов1, І. І. Смоланка2, О. Ф. Лигирда2, О. Є. Базика1,
С. А. Лялькін2, О. М. Іванкова2, О. А. Яринкіна1, Н. В. Тхор1

1ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», вул. Народного
Ополчення, 5, м. Київ, 03680, Україна
2Національний інститут раку МОЗ України, вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ, 03022, Україна

КАРДІОТОКСИЧНІСТЬ У ХВОРИХ НА РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ: ВЗАЄМОЗВЯЗОК ЗМІН ТРОПОНІНУ Т ТА ФУНКЦІЇ СЕРЦЯ НА ФОНІ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОТИПУХЛИННОЇ ТЕРАПІЇ

Хворі на рак грудної залози (РГЗ), з огляду на комбіновану протипухлинну терапію (ППТ), мають високий ризик кардіотоксичності (КТ). Ускладнення призводять до відтермінування чи зупинки ППТ. Це погіршує виживання хворих з РГЗ. Тому важливо виявляти КТ на ранніх стадіях, коли ще немає порушень функції серця та ознак серцевої недостатності (СН).
Мета: вивчити зміни високочутливого (вч) тропоніну (Тн) Т (вчТнТ) у хворих на РГЗ при проведені ППТ з використанням хіміотерапії (ХТ) та променевої терапії (ПТ) з метою прогнозування та профілактики серцево-судинних (СС) ускладнень в процесі індивідуалізованого ведення хворих на РГЗ.
Матеріал і методи. В пілотне дослідження включено 40 хворих на РГЗ, в яких проведено аналіз динаміки вчТнТ та фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) до початку ППТ та в термін 6 міс. На основі аналізу даних було розроблено та запропоновано визначення значущого підвищення вчТнТ, яка враховує різницю (у відсотках) між його базовим рівнем та в період 6 міс. Пацієнти були розподілені на групи за ступенем підвищення вч ТнТ: 1-ша група – низький рівень підвищення (0–50 %), 2-га група – помірний рівень (> 50–100 %), 3-тя група – високий рівень підвищення ( ≥ 100%).
Результати. До початку проведення ППТ ФВ ЛШ достовірно не відрізнялась між групами і в середньому складала (62,6 ± 1,0) %. Рівень ТнТ також знаходився в межах нормальних величин, і складав (0.008 ± 0,001) нг/мл. При динамічному спостереженні в термін 6 міс. від початку ППТ у хворих 1-ї групи ФВ ЛШ була в межах норми та достовірно не відрізнялась, у хворих 2-ї групи величина зниження (Δ) ФВ складала (5,7 ± 0,9) % (р < 0,01), а у хворих 3-ї групи – 10,8 % (р < 0,01). За даними кореляційного аналізу, відсоток (Δ) збільшення вчТнТ був достовірно пов’язаний з ΔФВ ЛШ (r = 0,39, р < 0,05), та використанням антрациклінових антибіотиків (r = 0,37, р < 0,05). Використовуючи логістичну регресію та ROC аналіз, було визначено порогове значення вчТнТ ≥ 165 %, що може розглядатися як маркер ранньої біохімічної КТ, з чутливістю 99 % та специфічністю 56 %.
Висновки. Розроблено методику визначення ступеня підвищення рівня Тн, у відповідності з якою можна прогнозувати розвиток КТ у хворих на РГЗ. Згідно із запропонованою формулою хворі, які мають підвищення вчТнТ ≥ 165 %, мають ознаки ранньої біохімічної КТ і є пацієнтами високого ризику КТ ускладнень.
Ключові слова: рак грудної залози, кардіотоксичність, тропонін Т, функція серця, серцева недостатність.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 440–454. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-440-454

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини