Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

В. O. Сушко, O. O. Колосинська, Ж. М. Берестяна, К. Д. Базика

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИЧИННОГО ЗВ’ЯЗКУ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ВТРАТИ ЗДОРОВ'Я, ІНВАЛІДНОСТІ ТА СМЕРТІ ВНАСЛІДОК ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ІНШИХ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ У ВІДДАЛЕНОМУ ПІСЛЯАВАРІЙНИЙНОМУ ПЕРІОДІ (2013–2022 рр.)

Втрата здоров’я та працездатності, а також смерть внаслідок шкідливого впливу Чорнобильської катастрофи (у тому числі радіаційного опромінення) під час виконання професійних, військових або службових обов’язків та/або проживання на радіаційно забруднених територіях, додаткового опромінення не з власної вини, а внаслідок радіаційної аварії спричинило розвиток спеціальної форми медичної експертизи в системі медикосоціального захисту цих постраждалих контингентів. Мета: вивчити та охарактеризувати структуру категорій постраждалих (учасників ліквідації наслідків аварії та потерпілих) від Чорнобильської катастрофи за матеріалами експертних справ Центральної міжвідомчої експертної комісії (ЦМЕК) у віддалений післяаварійний період (2013–2022 рр.).
Матеріал і методи. Робота виконана в дизайні ретроспективного дослідження на основі вивчення 50 974 експертних справ, що були розглянуті ЦМЕК впродовж 2013–2022 рр. для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між захворюванням та впливом радіаційного опромінення й інших шкідливих факторів і умов під час аварії на ЧАЕС з використанням системного аналітичного підходу до оцінки медичних і немедичних показників, представлених у медико-експертній документації.
Результати. Загальна кількість постраждалих дорослих повнолітніх громадян станом на 01.01.2022 порівняно з 2008 роком зменшилася на 477 953 особи, або на 26,05 % (з 1 834 536 до 1 354 746 осіб). Кількість ліквідаторів аварії зменшилася з 276 327 (2013 р.) до 171 725 (2022 р.), або на 104 602 особи (37,85 %), тобто за останні 10 років помер майже кожен третій учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Кількість дорослих постраждалих зменшилася з 1 558 209 у 2008 році до 1 183 021 у 2022 році, або на 24,08 % (375 188 осіб). Середньорічне скорочення абсолютної чисельності ліквідаторів аварії на ЧАЕС протягом 2013–2022 років становить близько 7 770 осіб на рік (9 424 протягом 2021 року), дорослих постраждалих – 27 045 осіб на рік (28 922 протягом 2021 року). У структурі медичних експертних справ протягом 2013–2022 років провідне місце як причина захворювань, інвалідності та смерті посідають онкологічні захворювання – 52,72 %, цереброваскулярні захворювання та їх ускладнення становлять 17,08 %, захворювання серцево-судинної системи – 19,6 %.
Висновки. У віддалений післяаварійний період (2013–2022 рр.) зросла потреба в експертизі причиннонаслідкового зв’язку інвалідності та причин смерті з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для медико-соціального забезпечення. Протягом 2013–2022 років відбулося прискорене скорочення всіх категорій постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У структурі медичних експертних справ протягом 2013–2022 років провідне місце як причина хвороб що призвели до інвалідності та смерті посідають онкологічні захворювання.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, медична експертиза, Чорнобильська катастрофа.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 402–411. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-402-411

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини