|
С. Ф. Любарець
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, бульвар Т. Шевченка, 13, м. Київ,
01601, Україна
ОЦІНКА СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ФОРМУВАННЯ ЗУБІВ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Мета: визначити ступінь тяжкості гінгівіту у дітей з порушеннями формування зубів – мешканців територій,
забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – 1470 дітей віком 6–14 років з порушеннями формування зубів (ПФЗ),
з них – 528 мешканців територій, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС).
Визначались різновиди ПФЗ (системна гіпоплазія емалі (СГЕ) та молярно-різцева гіпомінералізація (МРГ)),
ступінь тяжкості гінгівіту.
Результати. Визначення ступеня тяжкості гінгівіту у дітей з ПФЗ свідчить про наявність його ураження середнього ступеня тяжкості з превалюванням у осіб з СГЕ або МРГ та з хронічними захворюваннями внутрішніх органів,
які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Висновки. У опромінених дітей з ПФЗ встановлено середній ступінь тяжкості гінгівіту (РМА = (43,03±19,64) %,
p > 0,001), що може бути обумовлено дією комплексу негативних чинників, зокрема впливом малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ), особливостями соціального статусу обстежених (незбалансоване харчування), незадовільною гігієною порожнини рота. У дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС з СГЕ, показники індексу РМА були достовірно (p > 0,05) вищими порівняно з особами з МРГ, що свідчить про більш виражений ступінь
ураження пародонту. Виявлене ураження пародонту, зокрема гінгівіт, у дітей з ПФЗ, які мешкають на радіаційно
забруднених територіях, ймовірно обумовлене дією комплексу негативних чинників довкілля, зокрема впливом
малих доз ІВ, та особливостями соціального статусу дітей, що потребує комплексного підходу до профілактики
ускладнень вад твердих тканин зубів.
Ключові слова: діти, гінгівіт, системна гіпоплазія емалі, молярно-різцева гіпомінералізація, іонізуюче випромінювання.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 363–373. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-363-373
 повний текст
|
