|
Д. О. Білий, О. М. Настіна, Г. В. Сидоренко, Н. В. Курсіна, О. Д. Базика, О. С. Ковальов,
Д. А. Базика
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
АНАЛІЗ КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО COVID-19
Мета: визначити, які зміни клінічного та структурно-функціонального стану серцево-судинної системи можна
пов’язати із перенесеним COVID-19, а не природним прогресуванням ішемічної хвороби серця (ІХС) в учасників
ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції.
Матеріали та методи. До дослідження увійшли 16 УЛНА чоловічої статі, які у 2020–2021 роках перехворіли на
легкий та середньо-тяжкий COVID-19 (група УЛНА-К) , якій був підтверджений ПЛР-тестом (полімеразна ланцюгова реакція). Всі ці пацієнти до зараження коронавірусом спостерігалися у відділенні кардіології ННЦРМ з
приводу ІХС. Групу порівняння складали 32 УЛНА, які не хворіли на COVID-19, та їхній вік і строки обстежень
відповідали УЛНА-К. При обстеженні хворих використовували загальноклінічні, лабораторні, статистичні методи та допплерехокардіографію.
Результати. У постковідному періоді в УЛНА-К спостерігалося погіршення клінічного перебігу ІХС, що полягало у збільшенні кількості пацієнтів зі стенокардією напруги тяжкого функціонального класу, з вентрикулярними і суправентрикулярними екстрасистолами, а також з більш тяжкою серцевою недостатністю (СН). Оскільки
серед УЛНА, які не хворіли на COVID-19, виявлено аналогічні зміни стану серцево-судинної системи, то їх можна віднести за рахунок природного прогресування ІХС. В групі УЛНА-К відзначалося збільшення кількості пацієнтів з фібриляцією передсердь (ФП) у 4 рази (на 37,5 %), тоді як в групі порівняння лише в 1,1 раза (на 3,1 %).
Прогресування ІХС та СН в обстежених пацієнтів супроводжувалося збільшенням кінцево-діастолічного та
кінцево-систолічного об’ємів лівого шлуночка та маси міокарда, вираженість якого достовірно не відрізнялась
у пацієнтів, які хворіли та не хворіли на COVID-19. Кількість постковідних пацієнтів зі зниженою фракцією викиду (ФВ) при обстеженні після COVID-19 зросла на 31,3 %, а в групі УЛНА, які були обстежені в такі ж терміни,
на 6,32 %.
Висновки. Достовірне збільшення відносного числа пацієнтів з ФП та зниженою ФВ в УЛНА-К порівняно з УЛНА
можна віднести до результатів впливу вірусу SARS-CoV-2 на серцево-судинну систему.
Ключові слова: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ішемічна хвороба серця, COVID-19,
постковідний період, допплерехокардіографія.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 290–306. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-290-306
 повний текст
|
