Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Д. А. Базика, К. М. Бруслова, Л. О. Ляшенко, Н. М. Цвєткова, Т. І. Пушкарьова,
С. Г. Галкіна, В. Г. Кондрашова, Ж. С. Ярошенко, Л. О. Гончар, В. Г. Боярський, Т. О. Черниш,
І. В. Трихліб, А. О. Цвєт

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ ЩІЛЬНОСТІ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДІТЕЙ, ЖИТЕЛІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ, ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета: визначити причини підвищеної щільності кісткової тканини (ЩКТ) на підставі даних анамнезу, клініколабораторної діагностики та гормональної регуляції процесів остеоутворення порівняно з нормативною ЩКТ у дітей, жителів радіоактивно забруднених територій, після аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи. Обстежено 289 дітей: до 1-ї групи увійшли пацієнти з ЩКТ вище 100 ум. од.; до 2-ї – з нормативною ЩКТ (100–85 ум. од.). Оцінювали захворювання у родоводі дітей (онкологічні та ендокринні хвороби, жовчнокам’яну та сечокам’яну хвороби). Враховували масу тіла при народженні дитини, частоту переломів кісток, скарги на осалгії, аномалії щелепи, карієс зубів, наявність ожиріння, показники периферичної крові, біохімічні показники крові (загальний білок, креатинін, залізо, лужна фосфатаза, кальцій) та тиреотропний гормон гіпофізу і кортизол в сироватці крові. Дози опромінення дітей розраховували згідно з матеріалами «Загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії».
Результати. Вища за нормативну ЩКТ спостерігалась у дітей в постпубертатному віці, нормативна – в пубертатному періоді (р < 0,001) незалежно від статі дитини. У дітей з підвищеною ЩКТ встановлено пряму кореляційну залежність з частотою переломів кісток (р < 0,01). Аномалії щелепи та прояви карієсу зубів зустрічались достовірно рідше, ніж при нормативній ЩКТ (р > 0,05). Встановлено пряму кореляційну залежність між наявністю ожиріння у дитини та ЩКТ (р < 0,001). Підвищена активність лужної фосфатази зворотно корелювала зі ЩКТ (rs = -0,21; р < 0,05). У дітей з підвищеною ЩКТ встановлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем заліза і наявністю ендокринної патології у родоводі (р > 0,001). Рівень кортизолу в сироватці крові прямо корелював з проявами карієсу зубів (р < 0,05). У дітей незалежно від ЩКТ встановлено прямий кореляційний зв’язок між дозою опромінення, віком та наявністю ожиріння (р < 0,001).
Висновки. Вища за нормативну ЩКТ супроводжується підвищеною частотою переломів кісток у дітей, аномалією щелепи, метаболічними змінами в кістковій тканині та гормональній регуляції, що потребує застосування патогенетичної терапії процесів остеоутворення.
Ключові слова: підвищена щільність кісткової тканини, діти, хвороби у родоводі, біохімічні показники крові, тиреотропний гормон гіпофізу, кортизол, аварія на ЧАЕС.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 276–289. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-276-289

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини