ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Н. В. Гунько¹, О. М. Іванова¹, Н. В. Короткова¹, В. Б. Будерацька¹, З. Н. Бойко¹,
С. В. Масюк¹, А. А. Мелекесцева²

¹Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64, м. Київ,
01033, Україна

РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНІ ТЕРИТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ: РАДІАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНЕ ТА МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНЕ МИНУЛЕ ТА СУЧАСНЕ

Мета: визначити сучасні радіаційно-екологічні та медико-демографічні параметри територій Чернігівської області України, що були визнані радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на ЧАЕС, і оцінити їхні зміни за післяаварійний період. Об’єкти та методи дослідження. Об’єктом дослідження були показники забруднення об’єктів довкілля (ґрунти, продукти харчування), чисельності та структури, природного та міграційного руху населення радіоактивно забруднених територій Чернігівської області України (Козелецький, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинській, Семенівський, Сосницький, Чернігівський райони). Матеріали і методи дослідження. Використано дані Чернігівського регіонального представництва Державної служби статистики України, Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації і Центрального еколого-дозиметричного реєстру державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України». Застосовано загальнонаукові, математико-статистичні, графічні, картографічні, програмно-технологічні методи дослідження. Результати й висновки. Після аварії на ЧАЕС на території Чернігівської області тривав широкомасштабний радіоекологічний моніторинг і спостерігалося значне покращення стану радіоактивно забруднених територій. Кількість населених пунктів, у яких щільність забруднення ґрунтів ізотопами цезію перевищує нижню межу зони гарантованого добровільного відселення (185 кБк·м^-2), скоротилась з 8 до 1. Середньорайонна концентрація ¹³⁷Cs в молоці в основному не перевищувала 50 Бк·л^-1. Середня концентрація ¹³⁷Cs у картоплі приватних домогосподарств за весь період спостережень була у 5–10 разів меншою, ніж у молоці. Аналіз медико-демографічних даних дозволяє зробити висновок, що районам Чернігівської області, які найбільше постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, притаманні загальнообласні проблеми: тенденції до зниження людності та народжуваності й збільшення смертності. Найбільш інтенсивні зміни відбулися у Козелецькому та Ріпкинському районах, де виявлено деструктивні процеси у віковій структурі населення та стабільну тенденцію до зростання рівнів смертності. Дослідження необхідно продовжувати.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, радіоактивно забруднені території, радіаційно-екологічні та медико-демографічні показники.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 167–187. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-167-187

повний текст