|
О. М. Сухіна, А. С. Сімбірьова, В. С. Сухін
Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва Національної
академії медичних наук України», вул. Пушкінська, 82, м. Харків, 61024, Україна
ВІДХИЛЕННЯ МІЖ ЗАПЛАНОВАНОЮ ДОЗОЮ І РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОЗИМЕТРІЇ IN VIVO ПРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ОПРОМІНЕННІ У ПАЦІЄНТОК, ХВОРИХ НА РАК ТІЛА МАТКИ, ЗАЛЕЖНО ВІД АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ
Передпроменева топометрія є невід’ємною частиною опромінення, завдання якої – відтворити положення
пацієнтки, задане симулятором, щоб виконати запланований об’єм опромінення і просторові відносини між полем випромінювання й органами ризику, які були визначені під час планування. Розподіл дози, сформульований у плані, є лише ідеальною моделлю. Існує деякий розрив між фактичним і запланованим розподілом дози,
особливо у пацієнток з надмірною масою тіла.
Метою дослідження було оцінити вплив антропометричних даних на відхилення між запланованою дозою і результатами дозиметрії in vivo у пацієнток, хворих на рак тіла матки, при проведенні післяопераційного опромінення.
Матеріали та методи. Автори проаналізували результати лікування 110 хворих на РТМ стадій IB–II, які проходили лікування у відділенні променевої терапії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва
НАМН України» з 2016 по 2019 роки. Використовували методику класичного фракціонування з разовою осередковою дозою 2,0 Гр 5 разів на тиждень, сумарна осередкова доза склала 42,0–50,0 Гр. Для оцінки впливу антропометричних даних пацієнток на різницю між фактичною і розрахунковою дозою автори провели дозиметрію in
vivo після першого сеансу і в середині післяопераційного курсу дистанційної променевої терапії.
Результати. У пацієнток із площею поверхні тіла (ППТ) < 1,92 м2 медіана відносних відхилень на першому сеансі склала -4,12 %, після опромінення в дозі 20,0 Гр – 3,61 %, а у пацієнток з ППТ > 1,92 м2: -2,06 %, та -1,55 %
відповідно. Після отримання дози в 20 Гр у 34,8 % пацієнток з ППТ < 1,92 м2 відмічалося зростання відхилення
від запланованої дози, у 65,2 % – зменшення, тоді як у 56,1 % пацієнток з ППТ > 1,92 м2 – зростання показника,
а у 43,9 % – його зменшення. Зі збільшенням індексу маси тіла фактично отримана доза на слизову прямої кишки на десятому сеансі опромінення наближується до розрахункової.
Висновки. При опроміненні на апараті РОКУС-АМ автори не виявили вірогідної залежності впливу конституціональних особливостей пацієнток між фактично отриманою і запланованою дозою опромінення. При лікуванні на апараті Clinac 600 С вірогідний вплив на різницю доз мають тільки маса тіла та індекс маси тіла на десятому сеансі опромінення. Тому питання, що стосуються індивідуального підходу до лікування раку тіла матки
залежно від антропометричних даних є актуальною проблемою сучасної радіотерапії.
Ключові слова: антропометричні дані, ожиріння, променева терапія, передпроменева підготовка, дозиметрія in vivo, рак тіла матки.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 573–586. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-573-586
 повний текст
|
