ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

Ю. О. Мицик^1,2, А. Ц. Боржієвський¹, Ю. С. Кобільник¹, І. Ю. Дутка^1,2, О. В. Шуляк³,
Д. З. Воробець¹, І. В. Дац¹, О. А. Боржієвський¹, Х. Ю. Козловська¹, В. Ф. Вітковський¹,
П. О. Іллюк1

¹ Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, вул. Пекарська, 69,
м. Львів, 79010, Україна
² Медичний центр «Євроклінік», вул. Івана Миколайчука, 9, м. Львів, 79000, Україна
³ Інститут урології Національної академії медичних наук України, вул. Володимира Винниченка,
9А, м. Київ, 04053, Україна

РОЛЬ ВИМІРЮВАНОГО КОЕФІЦІЄНТА ДИФУЗІЇ БІПАРАМЕТРИЧНОЇ МРТ ЯК ПРОМЕНЕВОГО МАРКЕРА РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Рак передміхурової залози (РПЗ) є найбільш поширеною злоякісною пухлиною серед чоловіків. Роль вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) біпараметричної МРТ (біМРТ) – дослідження без використання динамічного контрастного посилення (ДКП) при виявленні РПЗ все ще залишається до кінця не вивченою
Мета. Метою роботи було вивчити роль ВКД біМРТ як променевого маркера клінічно значущого РПЗ. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 78 чоловіків з підозрою на наявність РПЗ. Усім пацієнтам було проведено комплексне клінічне обстеження, яке включало мультипараметричну МРТ передміхурової залози, компонентом якої була біМРТ. Оцінка даних МРТ була проведена відповідно до системи PI-RADS версії 2.1.
Результати. Розподіл пацієнтів згідно з системою PI-RADS був таким: 1 бал – 9 (11,54 %) пацієнтів, 2 бали – 12 (15,38 %), 3 бали – 25 (32,05 %), 4 бали – 19 (24,36 %) та 5 балів – 13 (16,67 %) осіб. У підгрупі пацієнтів з 5 балами клінічно значущий РПЗ був виявлений у 100 % випадків. У підгрупі пацієнтів з пухлинами в 4 бали клінічно значущий РПЗ діагностували у 16 з 19 (84,21 %) випадків, а у 3 (15,79 %) пацієнтів – клінічно незначущу пухлину. У підгрупі пацієнтів із 3 балами клінічно значущий РПЗ діагностовано у 11 з 25 (44,0 %) випадків, у 8 (32,0 %) пацієнтів – клінічно незначущу пухлину та у 6 (24,0 %) пацієнтів – доброякісну гіперплазію передміхурової залози. РПЗ з оцінкою ≥ 7 за шкалою Глісона продемонстрували значно нижчі середні значення ВКД дифузійно-зважених зображень МРТ у порівнянні з пухлинами з оцінкою < 7 за шкалою Глісона: (0,86 ± 0,07) x 10^-3 мм²/с проти (1,08 ± 0,04) x 10^-3 мм²/с (р < 0,05).
Висновки. Отримані результати свідчать про високу інформативність біМРТ в діагностиці раку передміхурової залози. Застосування ВКД дозволило диференціювати клінічно значущий і незначущий варіанти пухлинного процесу, а також доброякісні зміни в тканинах передміхурової залози і може розглядатись у якості потенційного променевого маркеру РПЗ.
Ключові слова: рак передміхурової залози, діагностика, біпараметрична МРТ, маркер, вимірюваний коефіцієнт дифузії, PI-RADS.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 541–553. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-541-553

повний текст