|
Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, В. М. Зигало, С. М. Альохіна,
В. Г. Кондрашова., О. С. Леонович
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна
РОЛЬ СПАДКОВОЇ СХИЛЬНОСТІ, ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНІВ ГЛУТАТІОН/S/ТРАНСФЕРАЗ (GSTT1, GSTM1, GSTP1) ТА ДЕЯКИХ НЕСПРИЯТЛИВИХ ЧИННИКІВ У РОЗВИТКУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ – МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ
Мета роботи: визначити вплив спадкової схильності, поліморфізму генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 і чинників навколишнього середовища на розвиток бронхіальної астми у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій.
Матеріали та методи. Обстежені діти шкільного віку – мешканці радіоактивно забруднених територій, хворі на
бронхіальну астму, та ті, які не мали клінічних ознак патології органів дихання. На підставі вивчення анамнестичних даних і медичної документації визначали генетичні, медико-біологічні та соціальні фактори ризику. Методом комп’ютерної спірометрії оцінювали стан вентиляційної спроможності легенів. Молекулярно-генетичні
дослідження проводили з використанням методів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів (ПДРФ) для подальшого аналізу.
Результати. Молекулярно-генетичні дослідження розподілу генотипів і частот поліморфних варіантів генів
GSTT1, GSTM1, GSTP1 проведені у дітей, які мешкають за умов тривалого надходження до організму 137Cs харчовими ланцюжками. Встановлено, що у дітей, хворих на бронхіальну астму, спостерігається тенденція до підвищення частоти делеційного варіанта генів GSTT1 і GSTM1 в порівнянні з дітьми, які не мали патології бронхів та легенів. Дослідження розподілу поліморфних варіантів 313AG гена GSTP1 виявило у дітей, хворих на бронхіальну
астму, достовірне підвищення частоти AG-генотипу, порівняно з показниками референтної групи. Визначені
несприятливі чинники, що підвищують ризик розвитку бронхообструктивних порушень та ймовірність їх реалізації у вигляді бронхіальної астми у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій. Встановлено,
що серед них провідну роль відіграє спадкова схильність до цього захворювання. З боку дитини такими негативними чинниками виявилися несприятливі умови внутрішньоутробного розвитку, наявність ознак ексудативно-катарального діатезу, проявів алергії та частих респіраторних захворювань з перших місяців життя. Встановлено, що ризик розвитку бронхіальної астми суттєво зростав у дітей з делеційними генотипами генів GSTT1 і
GSTM1; визначено підвищення ризику розвитку бронхіальної астми у дітей при поєднанні 313AG поліморфізму
гена GSTР1 з делеційним поліморфізмом гена GSTT1 або GSTM1.
Висновок. Одним із провідних механізмів, завдяки якому відбувається реалізація спадкової схильності в
бронхіальну астму у дітей, які мешкають за умов постійного надходження до організму радіонуклідів з тривалим періодом напіврозпаду, є поліморфізм певних генів глутатіон-S-трансферази, а саме, делеційний
поліморфізм генів GSTT1, GSTM1 і 313AG та поліфорфізм гена GSTP1.
Ключові слова: діти, радіоактивно забруднені території, чинники ризику, бронхіальна астма, поліморфізм генів глутатіон-S-трансфераз.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 449–463. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-449-463
 повний текст
|
