|
О. В. Камінський, О. В. Копилова, Д. Є. Афанасьєв, І. М. Муравйова, І. Г. Чикалова,
Н. С. Домбровська
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна
КЛІНІКО-МЕТАБОЛІЧНІ ТА ГОРМОНАЛЬНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПАТОЛОГІЄЮ ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ ТА ІНШИМИ НЕЗЛОЯКІСНИМИ ЕНДОКРИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ У ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: дослідити клінічні, гормонально-метаболічні та структурні особливості ураження прищитоподібних залоз
постраждалих осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС у дорослому і дитячому віці, їх спорідненість з іншими незлоякісними ендокринними порушеннями, встановити міжгормональні та дисметаболічні взаємозв’язки.
Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: клінічні наслідки дії іонізуючого випромінювання на ендокринну
систему у 224 осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та 146 їхніх нащадків, у порівнянні з загальною популяцією населення (70 осіб). Всім пацієнтам було проведено ультразвукове дослідження щитоподібної та прищитоподібних залоз (ПЩПЗ). Використані загальновизнані клінічні, антропометричні (маса тіла, зріст, обсяг
стегна, індекс маси тіла), інструментальні (ультразвукове дослідження щитоподібної та ПЩПЗ), лабораторні
(біохімічні, гормональні), статистичні. Використовували параметричні і непараметричні методи дослідження.
При розрахунку статистичної значущості її рівень р < 0,05 вважали статистично достовірним.
Результати. Не знайдено вірогідної різниці в частоті порушень вуглеводного обміну в учасників ліквідації
наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, евакуйованих із 30-км зони відчуження, мешканців радіаційно забруднених територій та в групі контролю, в яких була виявлена гіперплазія ПЩПЗ. Встановлено значне підвищення частоти
артеріальної гіпертензії серед УЛНА, які мали гіперплазію ПЩПЗ (76,9 %), порівняно з групою контролю (51,2 %).
У пацієнтів з гіперплазією ПЩПЗ показники забезпеченості організму вітаміном D були вірогідно нижчі, ніж без
неї. Нестачу/дефіцит вітаміну D виявлено у 94 % обстежених. Визначено, що в УЛНА на ЧАЕС йодного періоду,
в яких виявлена гіперплазія ПЩПЗ, середній рівень паратгормону у сироватці крові вірогідно був вищим, ніж у
групі контролю: (57,2 ± 2,87) пг/мл проти (32,74 ± 3,58) пг/мл, p < 0,05. Багатофакторний аналіз показав
вірогідний зв’язок нестачі/дефіциту вітаміну 25(ОН)D з розвитком тиреоїдної патології, порушенням вуглеводного обміну, серцево-судинними захворюваннями, остеопенією/остеопорозом, а УЗД ПЩПЗ є дієвим діагностичним методом первинного скринінгу гіперплазії ПЩПЗ і поступового моніторингу клінічної ефективності
лікування. При обстеженні дітей, які народилися від батьків, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, гіперплазія
ПЩПЗ (58 %) і низький рівень вітаміну D в сироватці крові – (11,6 ± 3,5) нмоль/л найчастіше виявляли у дітей,
мешканців радіаційно-забруднених територій (РЗТ). Встановлено вірогідний кореляційний зв’язок між індексом
інсулінорезистентності НОМА і вітаміном D (r = 0,65), паратгормоном (r = 0,60), вільним тироксином (r = 0,68)
у групі дітей, народжених від батьків, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, з хронічним аутоімунним тиреоїдитом, що свідчить про наявність взаємозв’язку між функцією щитоподібної залози, порушенням вуглеводного і
жирового обміну та станом ПЩПЗ.
Висновки. Таким чином, в УЛНА на ЧАЕС, евакуйованих із 30-км зони відчуження, мешканців радіаційно забруднених територій та в групі контролю не виявлено вірогідної різниці в частоті порушень вуглеводного обміну в
обстежених осіб, в яких була виявлена гіперплазія ПЩПЗ. У пацієнтів з гіперплазією ПЩПЗ виявлена нестача/дефіцит вітаміну D у 94 %, а його рівень був вірогідно нижчим, ніж при нормальних розмірах цих залоз. Встановлено значне підвищення частоти діагностованої артеріальної гіпертензії серед УЛНА, які мали гіперплазію
ПЩПЗ, порівняно з групою контролю: (76,9 ± 3,5) % проти (51,2 ± 3,7) %. Багатофакторний аналіз показав
вірогідний зв’язок нестачі/дефіциту вітаміну 25(ОН)D з розвитком тиреоїдної патології, порушеннями вуглеводного обміну, серцево-судинними захворювання, остеопенією/остеопорозом. Визначено, що в УЛНА на ЧАЕС йодного періоду, в яких виявлена гіперплазія ПЩПЗ, середній рівень паратгормону у сироватці крові вірогідно
був вищим (57,2 ± 2,87) пг/мл проти ((32,74 ± 3,58) пг/мл; p < 0,05) ніж у групі контролю.
Ключові слова: аварія на ЧАЕС, опромінення, постраждалі внаслідок аварії, учасники ліквідації наслідків аварії, іонізуюче випромінювання, прищитоподібні залози, гіперплазія, гіперпаратиреоз, щитоподібна залоза.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 410–425. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-410-425
 повний текст
|
