|
М. В. Гресько, І. В. Перчук
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, Київ, 04050, Україна
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ РАДІАЦІЙНОГО РИЗИКУ
Мета: Визначити суб’єктивні та психофізіологічні особливості сприйняття радіаційного ризику, виявити деструктивні індивідуально-типологічні риси особистості, а також психологічні чинники, які можуть бути підґрунтям психологічної компенсації у постраждалих внаслідок різних радіаційних аварій та інцидентів
Об’єкт та методи. Проведено порівняльний аналіз психометричних і нейрофізіологічних параметрів учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА), осіб евакуйованих із Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) – загалом 317 осіб, учасників антитерористичної операції (АТО) – 101 особа, і групи неекспонованого контролю – 85
осіб, з гіпертрофованим сприйняттям радіаційної загрози. Використовували психодіагностичні та нейрофізіологічні (комп’ютерну електроенцефалографію) методики.
Результати. У групах УЛНА та евакуйованих із ЧЗВ достовірно більше осіб з гіпертрофованим сприйняттям
радіаційної загрози порівняно з групою контролю і групою порівняння (УЛНА на ЧАЕС – 71,88 %, УЛНА-евакуйовані – 80,0 %, евакуйовані із ЧЗВ 76,92 %, учасники АТО – 33,78 %, група контролю – 35 %). В усіх групах серед
респондентів з гіпертрофованим сприйняттям радіаційної загрози, радіаційні фактори, і насамперед хвороби,
пов’язані з іонізуючим випромінюванням, займають перші рангові місця, серед 31 фактору. Респондентів з
адекватним сприйняттям радіаційної загрози в першу чергу непокоять соціально-стресові та екологічні фактори. Кореляційний аналіз гіпертрофованого сприйняття радіаційної загрози не показав зв’язків із задокументованою дозою опромінення. Гіпертрофоване сприйняття залежить від статі, рівня освіти, доходу сім’ї, рівня
знань про іонізуюче випромінювання; та впливає на самооцінку здоров’я, відчуття безпорадності та рівень
дистресу від Чорнобильської катастрофи та аварії на Фукусіма-1 в Японії, а також асоціюється з подіями на
Майдані. Гіпертрофоване сприйняття радіаційного ризику сприяє порушенням психосоматичного здоров’я і деформації рис особистості. Порівняльний аналіз параметрів біоелектричної активності головного мозку показав
зростання дельта-, тета- та бета-активності при депресії альфа-активності та домінантної частоти у осіб з
гіпертрофованим сприйняттям радіаційної загрози.
Висновки. В усіх групах обстежених виявлено значний відсоток осіб з гіпертрофованим сприйняттям. Ключову роль у процесі сприйняття радіаційної загрози відіграють не реальна небезпека ситуації і задокументована
доза опромінення, а її сприйняття та усвідомлення. Гіпертрофоване сприйняття радіаційної загрози сприяє порушенням психосоматичного здоров’я і деформації особистісних рис, що підтверджується нейрофізіологічними дослідженнями.
Ключові слова: сприйняття радіаційної загрози, екстраверсія, нейротизм, акцентуації характеру, електроенцефалографія (ЕЕГ), антитерористична операція, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2021. Вип. 26. C. 371–397. doi: 10.33145/2304-8336-2021-26-371-397
 повний текст
|
